Гіпсовий бюст Сидорові Воробкевичу встановили 1991 року у сквері навпроти будівлі Чернівецького національного університету.
Сьогодні у нашій рубриці про чернівецькі пам’ятники розповідаємо про погруддя відомому композиторові, письменнику, педагогові, музично-культурному діячеві, священику, редактору часописів Буковини, художнику Сидорові Воробкевичу.
У Чернівцях на його честь встановили два пам’ятники, його ім’я носить обласне училище мистецтв та одна з вулиць нашого міста… А 1993 року на Буковині заснували обласну літературно-мистецьку премію ім. Сидора Воробкевича. Також на вулиці 28 Червня, на будинку, де жив видатний діяч, є меморіальна дошка.
Факт №1
Гіпсовий бюст Сидорові Воробкевичу встановили 1991 року у сквері навпроти будівлі Чернівецького національного університету. Композитор викладав на богословському факультеті ЧНУ.
Факт №2
Цей був один із перших пам’ятників часів здобуття Україною незалежності, який встановили за кошти громади. Ініціатором цього став громадський та політичний діяч, доктор філологічних наук, професор Тарас Кияк.
В одній із публікацій журналіст Василь Бабух писав, що темпи творення цього монумента були шаленими, а точніше – авральними. Звели його за декілька днів і ночей. Відтак поспіх дав свої результати: в голові скульптури з’явилися діри. Вуса і борода перетворилися на решето. Цього й варто було очікувати, адже бюст виготовили з гіпсу.
У первісному варіанті автор погруддя – скульптор Микола Лисаківський – планував виготовити бюст методом виколотки з міді та встановити його на гранітній колоні. І таку роботу реставратори вчасно виконали. Однак на реалізацію задуму в ініціаторів не вистачило коштів. До ювілею (180-ї річниці від дня народження) скульптурне зображення оновили та покрили бронзовою пастою.
Дотичний факт, але за декілька днів до нового 2019 року ялинкам, які прикрашали погруддя монумента, зрізали верхівки. З того часу і так не вишукане озеленення стало ще гіршим. За словами начальника тресту зеленого господарства Олександра Брязкала, дерева ніби-то закривали пам’ятник Сидорові Воробкевичу.
У листопаді 2008 р. на вулиці Воробкевича (за фінансової підтримки місцевого підприємця Михайла Гросу) відкрили новий пам’ятник. Подію приурочили до Дня української писемності та мови. Скульптуру вилили у Львові й встановили поблизу ЗОШ №27. Це перша скульптурна пам’ятка у спальному районі Чернівців.
Довідка
Залишившись у дитинстві сиротою, Сидора Воробкевича разом із сестрою і молодшим братом виховували дідусь і бабуся у Кіцмані.
Навчався він у Чернівецькій гімназії, згодом – у духовній семінарії. Був священиком у буковинських селах, де вивчав фольклор і побут місцевого населення. Музичну освіту Сидір здобував приватно у професора Віденської консерваторії Ф. Кренна. У 1868 році склав іспит на звання викладача співу й регента хору у Віденській консерваторії. З 1867 року викладав спів у Чернівецькій духовній семінарії та гімназії, а з 1875 р. – на богословському факультеті Чернівецького університету.
Як композитор складав літературні пісні і псалми, компонував хорові твори, сольні пісні та оперети. Писав мелодії на свої вірші. Автор багатьох різноманітних за жанром літературних, музичних творів.
Також виступав як музичний педагог. Зокрема його учнем був видатний австрійський музикознавець українського походження Євсевій Мандичевський.
Інформацію підготували за сприяння краєзнавчого відділу Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки.
Альона Чорна