0
По всій Україні цими днями відзначають 75-ту річницю смерті блаженного отця Омеляна Ковча, якого спалили у печах табору смерті Майданек (Польща). Припало також і 135 років з дня його народження.
Священик греко-католицької церкви, патріот та праведник. Омелян Ковч був капеланом Української галицької армії. Він часто перебуваав з вояками на передовій лінії фронту. Коли Ковч був парохом у місті Перемишляни, заснував там Народний дім та читальню «Просвіти». У 1941 році есесівці зачинили синагогу у Перемишлянах, наповнену людьми. Отець Ковч кинувся виносити їх із палаючої синагоги. А коли у місті утворилось гетто, то він неодноразово пробирався туди, щоб допомогти євреям. За це отця Ковча ув’язнили і відправили у концтабір Майданек.
Днями у Національній опері України військовим капеланам різних церков вручили відзнаки імені Блаженного священномученика Омеляна Ковча. Її заснували декілька років тому, аби відзначати духівників, котрі стають пліч-о-пліч з тими, хто на війні, у стражданнях чи небезпеці. А єврейська рада України надала о. Омеляну Ковчу звання «Праведник України».
У Чернівцях молитовний вечір пам’яті цього легендарного священика провели у церкві Різдва Пресвятої Богородиці та Святого Антонія, що на вулиці Капеланській. Ініціювала цей захід дружина отця-капелана Василя Гасинця – пані Оксана.
Як з’ясувалося, вона родичка сім‘ї отця Омеляна Ковча: її дідусь отець Костянтин Добрянський та дружина отця Омеляна – Марія є рідними братом і сестрою. У деяких джерелах про отця Ковча зазначають, що його дружиною була дочка буковинського священика. Але насправді вона була дочкою отця Володислава Добрянського, який служив на Франківщині.
До слова, декілька років тому чернівецький Художній музей придбав роботи невідомого професійного художника. На одному із них зображений священик греко-католицької церкви Володислав Добрянський. І зараз ця картина є в експозиції музею.
Пані Оксана Гасинець розповіла, що в отця Володислава Добрянського була семеро дітей.
«Серед них – дружина отця Омеляна Ковча – Марія. Вона є старшою сестрою мого дідуся отця Костянтина Добрянсьокого, який служив у Тернополі. В Україні про отця Ковча заговорили десь на початку 2000-х років. А я з підліткового віку чула про цю велику людину від батьків. І мене вражала не лише жертовність самого отця Омеляна, а всієї його родини. Разом із дружиною Марією вони виховували шестеро своїх дітей. А потім отець привів додому трьох дітей, у яких померли батьки. У дружини отця Омеляна був ще один брат священик – отець Роман Добрянський. Він жив у Канаді. І саме він збирав всі біографічні дані та документи про отця Омеляна Ковча, надсилав їх у Ватикан», – каже вона.
За словами Оксани Гасинець, доброю була і дружина отця Омеляна – Марія.
«Мій дід був наймолодшим у родині. Коли йому було три роки, померла їхня мама, дружина отця Володислава. Тоді хлопців фактично виховували старші сестри, найбільше Марія. А поки дід вчився в гімназії, то всі вакації проводив у родині Ковчів», – розповіла вона.
Упродовж пам’ятного вечора йшла музична Хресна дорога. Її під гітару провели студенти-семінаристи з Івано-Франківська. Відтак усі присутні переглянули короткий фільм про концтабір Майданек, де свої останні роки провів отець Омелян.
А отець Назарій Мицко підготував розповідь із фотослайдами про цього видатного священика. Зокрема, зупинився на тому, як рідні, та й сам митрополит Андрей Шептицький хотіли звільнити отця Омеляна Ковча. Але той відмовився, сказав, що мусить бути з людьми, які приречені тут на смерть.
Отець Ковч у листі до рідних писав: «Поза небесами, концтабір, це єдине місце, де я б хотів бути. Я тут єдиний священик. Я не можу уявити, що люди робитимуть без мене. Не плачте за мною, радійте зі мною».
Омелян Ковч, в’язень номер 2399 Майданека, помер за колючим дротом 25 березня 1944 року. Тіло священика, як і тисячі інших, спалили в одному із крематоріїв табору. У 2001 році під час візиту до України Папа Іван Павло ІІ проголосив отця Омеляна Ковча Блаженним Священномучеником.
Наприкінці вечора представники чернівецького студентського товариства «Обнова» при свічках і у супроводі бандури виконали кілька пісень.
«Цей молитовний вечір ми організували, аби трішки пробудити кожного з нас. Бо сьогодні ми почули про святого не далеких століть, а святого нашого часу», – сказав на завершення настоятель храму отець Василь Гасинець.
Письменниця Оксана Забужко казала, що постать цієї людини – це приклад, яким має бути справжній пастир.
Наталія Фещук
