Навчити вчитися. Заслужений учитель України Пауль Пшенічка виступив у Чернівцях із відкритою лекцією

Пауль Пшенічка розповів, чому освіта – це майбутнє країни, якими побачив європейські школи та про те, яких успіхів досягли його учні. 

Заслужений учитель України, переможець Національної премії Global Teacher Prize Ukraine-2017 Пауль Пшенічка викладає фізику та астрономію у Чернівецькому ліцеї №1. Він читає лекції у різних країнах, його запрошують на найавторитетніші заходи.

Під час відкритої лекції у Чернівцях Пауль Пшенічка розповів, чому освіта – це майбутнє країни, якими побачив європейські школи та про те, яких успіхів досягли його учні. 

Якщо не маєте ніякої цілі – просто вчіть мови

Треба вчитися, освоювати щось нове. Причому від 2 років і до 80 років. Бо першість за освітою. Дуже багато університетів Європи пропонують безкоштовну освіту для тих людей, які на пенсії, яким не має що робити. Адже, якщо ви не думаєте, атрофуються м’язи. Це так само, як коли ви не займаєтеся спортом, а хочете вигравати змагання. Мозок теж атрофується – його треба розвивати. Нічого доброго не придумаєш із порожнього головою. Якщо ви взагалі не маєте ніякої цілі, то просто вчіть мови. Знаєш одну мову – добре, знаєш дві – ще краще! Це і на здоров’я впливає. І народ вчить багато мов, зараз це дуже модно. За 16 уроків мову можна вивчити. Але повинна бути мотивація.

Моя мотивація – мої учні

Учні різних років мене мотивують. Я зберігаю їхні фото. Наприклад, один із них закінчив 4 курси політеху у Києві, курси Массачусетського технологічного університету. Склав іспити, отримав сертифікат. Подався в магістратуру у Німеччину… Вузи за нього билися!

На 5 курсі він зібрав команду своїх друзів, і всі разом побудували електровелосипед. Потім мій учень на ньому приїхав до мене у ліцей. Ми той велосипед виставили у холі. То не велосипед, а справжній мотоцикл – усе електричне.

Про штучний інтелект замість людського

Зараз світ дуже швидко змінюється. Що робили більшість країн останні 50 років? Вони виводили своє виробництво у Китай, Індонезію, тобто у бідні країни. Бо там дешева робоча сила. Нині ці заводи вони повертають назад, адже робочих взагалі не треба. На зміну приходить штучний інтелект.

Декілька років тому ми з учнями були у Штутгарті – місті, відомому автомобільними заводами. І нас здивувало: там чисто, як в аптеці, та дуже мало людей. А два роки тому ми поїхали на конкурс у це ж місто. Тоді нас знову повели на концерн, що виробляє мерседеси. Страшно – людей взагалі немає. Знаєте, де вони є? На виході – прикручують знак автівки. Купа людей лишаються без роботи.

Функціонально володіти своєю мовою

Дитина за перші роки запросто вивчає свою мову – без учителя, плану, конспектів. Чує, копіює. Між іншим, якщо до 2,5 років дитина не чує людську мову, то вона не буде людиною.

У Болгарії один учений зробив експеримент. У сім’ї з дитиною рідні почали розмовляти різними мовами. Вже в 2,5 роки дитина спілкується чотирма мовами, причому знає, з ким якою говорити. 

Зараз дітям просто не цікаво на уроках. Наприклад, чим відрізняється американський тест із мови? Вам дають шматок тексту і не запитують, якого кольору черевики у героя. Вас просять проаналізувати текст, написати, що той чи автор хотів сказати і так далі. Таким чином перевіряють, чи людина вміє функціонально володіти своєю мовою.

Дітей треба вчити думати

Є одна проблема зі школою в усьому світі, зокрема й у нас. По-перше, в середньому 63 відсотки учнів, які відвідують школу, не хочуть вчитися. Бо вони потрапили у клас, де їм не цікаво, сидіти – мука для них. Є діти, які дуже швидко і легко все сприймають. Вони нудяться серед тугодумів.

У Південній Кореї чи Японії старша школа вчиться до 10 вечора. І за цей час учні відвідують безліч гуртків. На Тайвані, наприклад, усі вони безкоштовні. Все для того, щоб вчилися. Але ж і вимагають багато.

Наприклад, Франція вкладає 21 відсоток бюджету в освіту. Це єдина країна з безкоштовною освітою, зокрема для іноземців. 

У світі багато говорять про те, як треба вчити дітей, щоб підготувати їх до майбутнього. Я знаю, чого їх треба навчити і що завжди згодиться у майбутньому. Наприклад, у фізиці другий закон Ньютона треба не лише знати, але й розуміти. Бо він і через сто років буде другим законом Ньютона. Дуже важливо навчити не фізики, а навчити думати. Але спочатку треба навчити вчитися. У Франції у старшій групі дитячого садка малечу три роки вчать думати, вчать дисципліни, концентрації уваги. У наших учнів концентрація всього 15 секунд. Далі говориш до стіни. У світі кращі школи забороняють користуватися ґаджетами. 

А ще треба вміти відпочивати. Ми з учнями часто ходимо в походи, їздимо у гори. 

 

Наталія Фещук

Залишити відгук

Залишити відгук