0
Чернівчани часто скаржаться на умови маршрутних перевезень. Що з нарікань правда, а що – ні, перевіряли журналісти «Шпальти».
«Їздять не за графіком, завжди дощенту забиті та брудні», – так чернівчани скаржаться на умови, які надають місцеві перевізники. Журналісти «Шпальти» вирішили перевірити, що з цього правда, проїхавшись у маршрутках №11 та №12.
На годиннику 8:20. До зупинки «Кварц» під’їхала маршрутка №12. Зі мною до порожнього салону заходять іще троє, серед них знайомий.
– Я щодня їжджу нею. Усе, як за годинником: о 8:05 виходжу з дому, п’ю каву – і на маршрутку. З графіком ніколи не буває проблем, – каже один із пасажирів.
Уже за декілька зупинок автобус заповнений. Позаду чути жіночий голос: «Підніміться ще. Отак, ще трішки». Двері зачинилися. Дощенту забита «дванадцятка» виїхала на вулицю Героїв Майдану. Помітивши нашого фотографа, пасажири запитують, чи ми журналісти. Кажемо, що так, і просимо їх розповісти, чи задоволені умовами перевезення.
– Чистота салону турбує. Дуже брудно. Автобуси старі, часто ламаються. От минулого тижня нас висадили на півдорозі, бо задні двері зламалися. Водій сам закатав рукави і взявся лагодити, – розповідає пасажирка Наталія.
Чернівчанка щодня дістається до роботи маршрутом №11 та №12. Коли тепло, намагається ходити пішки.
– Влітку водії відкривають вікна – і в салон залітає пилюка. Дихати немає чим. Мені якщо пішки, то хвилин 40, автобусом – до 15-ти. Сьогодні виходить півгодини через затори.
Почувши розмову з Наталією, до мене звертаються:
– Чого розпитуєте? Невже ціни знову хочуть підняти?
– А готові платити більше? – жартома запитую.
– За комфорт і чистоту – так.
Зненацька сильний гуркіт, автобус ніби от-от розвалиться – це ми виїхали на вимощену бруківкою вулицю Івана Франка.
– Треба збільшувати кількість маршрутів у години-пік, бо ті, що є, переповнені, – звертається до мене Василь, викладач ЧНУ ім. Ю. Федьковича. – І ще хочу наголосити, що на цьому маршруті завжди видають квитки.
Біля кінотеатру «Чернівці» пересідаю в «одинадцятку». Знайомлюся з водієм паном Сергієм. Чоловік уже двадцять років за кермом маршрутного автобуса.
– Я починав з «газельки», потім були «пижики». Цей автобус у рази кращий.
Маршрутка №11 курсує з сьомої ранку і до півночі. На дорогу зазвичай виїжджає десять автобусів з інтервалом у п’ять хвилин.
Пан Сергій працює по змінах. Цього разу він заступав у ранкову, тому прокинувся о 4:40. З дому його забрало чергове авто.
– Перевіряю машину, масло, чи колеса на місці, лише після цього виїхаю в місто. Цей маршрут дуже важкий: щільний графік, раз-у-раз затори, зараз ремонтні роботи, – розповідає водій.
З центру дістатися до «Кварцу» легше – людей не так багато. Можна навіть вибрати сидяче місце до душі. Запитую в пасажирів, як їм умови.
– Брудно, але добре, що їздить, – чую у відповідь.
На зауваження пасажирів щодо чистоти, водій пояснює: прибирати часу не вистачає. Каже, автобуси повністю миють лише ввечері в автопарку, а вдень під час перезмінки їх замітають та обприскують водою.
– Графік такий щільний, що в туалет немає як збігати, не те що прибирати. Чому тоді тут працюю? Бо гроші треба зароблять, – усміхається пан Сергій.
Один із пасажирів назвав маршрут №11 та №12 експресом, мовляв, серед громадського транспорту дістатися ними до центру найшвидше. У нас це зайняло 50 хвилин. І вартувало 5 гривень із людини.
Ірина Шевчук
Фото Євгенії Калюжки
