0
Художник-авангардист, засновник напряму супрематизму у світовому мистецтві у документальному фільмі «Малевич. Народжений в Україні» постає як українець.
7 березня у кінотеатрі «Чернівці» відбулася презентація та довгоочікувана прем’єра документального повнометражного фільму «Малевич. Народжений в Україні».
Стрічку створили за підтримки Держкіно до 140-річчя з дня народження Казимира Малевича. Показ пройшов за сприяння Буковинської кінокомісії.
Фільм насамперед показує глядачеві українську частину творчості митця, яка була мало вивчена. Ба більше, вважали, що Малевич – російський художник. Та 1930 року на допиті чекістів у Ленінграді Казимир Малевич сказав, що за національністю він українець.
Стрічку «Малевич» створили у міжнародній копродукції України (компанія Fresh Production Group) та Італії (компанія PilgrimFilm). Режисером є білорус, який останні роки працює в Україні, Володимир Луцький. Авторка сценарію і креативна продюсерка – дослідниця Малевича (вона є і героїнею фільму) Тетяна Філевська.
Документальна стрічка про Малевича триває 90 хвилин. Фільм транслюють з англійськими субтитрами. Розповідь про художника починається від його народження у 1879 році. Автори показують віднайдений запис у метричній книзі костелу Святого Олександра у Києві, де хрестили Казимира. Його родина була українсько-польською. Батьки мали 12 дітей, але до дорослого віку дожило 8. У стрічці за допомогою комп’ютерної графіки відтворено будинок у Києві, де народився Малевич (його зараз немає). Глядач дізнається про дитячі роки Казимира у селі Парохомівці Харківської області. Про те, як він навчався у Миколи Пимоненка в Київській мистецькій школі, і роботи вчителя мали вплив на роботи учня.
Малевич жив і працював у Москві, Ленінграді, Вітебську. У 1927–1930 роках викладав у Київському художньому інституті. Але, як стає відомо з фільму, у галереї викладачів його прізвища немає… 7 грудня 1915 року Малевич вперше виставив картину «Чорний квадрат на білому тлі», яка перетворилася на ікону абстрактного мистецтва.
У фільмі показали, як супрематичні роботи Малевича, зокрема його чорні квадрат, коло і хрест, знайшли своє відображення у дизайнерському мистецтві.
У коментарі «Шпальті» продюсер фільму Олег Щербина розповів, що зйомки стрічки тривали з 2017 року.
«Складність зйомок у двох аспектах. По-перше, Малевич надто велика фігура, щоб про нього розповісти в одному фільмі. І треба було зрозуміти, на чому сфокусувати погляд. По-друге, дуже мало матеріалу, яким можна було ілюструвати цей фільм. Ми знайшли в архіві під Москвою єдину відеохроніку, де є Малевич. І офіційно його картин в Україні немає. Кажуть, що є тільки в декількох приватних колекціях – усі його роботи закордоном. Ми хотіли показати і дослідити саме українське походження Малевича, бо багато років вважалося, що Малевич є російським художником. І хотіли показати його зв’язок з Україною – особистий, біологічний, психологічний. З іншого боку, прагнули показати прямий вплив українського мистецтва – як народного, так і класичного авторського. Того ж Пимоненка, який був учителем Малевича, на його творчість і філософію. І показати, що така світова течія, як супрематизм, має коріння в українському мистецтві».
За словами пана Олега, творці фільму записували інтерв’ю в Каліфорнії, Білорусі і Польщі. Там навіть зустрілися з онучкою рідного брата художника – Івоною Малевич.
«Ми показували місце у Варшаві, де була його виставка. Малевич був за кордоном лише один раз. А доїхавши до Берліна, його відкликали назад, і він не завершив там свою виставку. Можливо, те, що Малевич став всесвітньовідомим, є наслідком його берлінської виставки, бо він залишив усі свої твори там. Більше того, він залишив записку: «Якщо зі мною щось станеться, то можете розпоряджатися ними, як спадком», – додав Олег Щербина.
Як зауважують автори фільму, через спадок художника його родичі пересварилися між собою. Роботи Малевича досить легко підробити, а у світі є з десяток професіоналів, які можуть визначити справжність картин Малевича. Загалом роботи майстра оцінюють у декілька мільйонів доларів.
«Ми б хотіли, щоб наш фільм потрапив у спеціалізовані навчальні заклади та музеї сучасного мистецтва. Малевич написав сценарій супрематичного фільму. І за його розкадровками ми створили фрагмент цього фільму. Його він хотів зняти ще 1927 року, а пізніше – німець Ганс Ріхтер. Та вони не змогли нічого зробити, бо не існувало кольору. Цей фільм абстрактний, і колір був обов’язковим», – продовжує Олег Щербина.
1930 року Казимира Малевича заарештували. Його звинувачували у польському шпигунстві. Завдяки друзям він зміг уникнути ув’язнення. Але здоров’я художника вже було підірване. Він помер у 56 років. Похований під Москвою.
Стрічку «Малевич» презентували у Києві наприкінці лютого. Відтак в обмежений прокат вона потрапила поки що лише у Харків та Чернівці, але автори хочуть, аби фільм побачили в усіх містах.
З 14 березня ця просвітницька стрічка тиждень ітиме у прокаті кінотеатру.
Наталія Фещук
Фото Ірини Болести
