І мама, і депутатка. У Чернівцях обговорили проблеми дискримінації жінок у політиці

Під час заходу намагались пояснити, чому жінки при владі складають меншість.

5 березня у приміщенні Літературного целанівського центру у Чернівцях відбулося публічне обговорення «Жінки у чернівецькій політиці: точки росту і залучення».

Захід відбувся у рамках групи проектів із демократичного врядування Програми розвитку ООН. До обговорення запросили політичних експертів та жінок-політиків – Ольгу Кобевко та Марію Нікітіну. Модерувала зустріч Надія Вірна.

«Жінок у політиці значно менше, ніж чоловіків. Хочемо зрозуміти, чому так і як їх сприймають взагалі колеги-чоловіки у цій сфері, з якими проблемами стикаються жінки у політиці і як цьому зарадити», – каже Надія Вірна.

На заході представили результати дослідження щодо залучення жінок у демократичні процеси на Буковині. Воно показало, що у Чернівецькій обласній раді із 64 депутатів та депутаток тільки 10 жінок. У Чернівецькій міській раді – всього 4 жінки з 42 обранців. Такі показники є досить низькими в порівнянні з іншими регіонами, а в Чернівецькій міській раді нинішнього скликання на 6 жінок менше, ніж в попередній каденції. Також під час обговорення зазначили, що жінки менше долучаються до парламентських виборів на мажоритарних округах або до виборів міських голів, проте вони активніші під час виборів до місцевих рад. Частково така ситуація пояснюється гендерними квотами, встановленими законодавством.

Депутатка Чернівецької обласної ради Ольга Кобевко розповіла, як їй вдалося потрапити у політику.

«Я в політиці з 2015 року. Коли був Майдан, мені довелося долучитися до цього як лікарю. Мене підтримували тоді хлопці, казали, що хотіли б мене бачити при владі. І я чесно скажу, що вся моя передвиборча кампанія коштувала мені 4 тисячі гривень. Біля мене завжди були бійці… Я зрозуміла, що хочу допомогти щось змінити в країні не тільки як волонтер і лікар, а як учасник владного процесу. Із жодними утисками в політиці я не стикалась. Я вам скажу більше, якось у політичному колі, де була я і одні чоловіки, мені довелось вийти з приміщення і сказати: «Я виходжу з цієї кімнати і чоловіків тут більше не залишиться», – сказала Ольга Кобевко.

Депутатка Вижницької міської ради Марія Нікітіна розповіла про те, як її дискримінували, коли вона оголосила про наміри стати депутатом.

«Почалося все з того, що очолити обласний осередок політичної партії доручили мені, і це було нелегко. Потім мені запропонували взяти участь у виборах. Звісно, мені було страшно, бо займатися громадською діяльністю і бути помічницею депутата – то одне, а балотуватися і очолювати список, вести за собою команду – зовсім інше. З відкритою дискримінацією зустрілась одразу ж. Найцікавіше те, що саме жінки, з якими я проводила зустрічі, казали мені: «Куди ви лізете, жінка, ще й на візку? Ви нам що, зможете прибрати чи відремонтувати дорогу?». Складно було пояснити їм, що моя робота, як депутатки, полягає не у тому, аби прийти до них додому і самотужки відремонтувати шматок дороги. Я маю вплинути на те, щоб це якісно і вчасно робили люди, в обов`язки яких це входить і які отримують за це гроші.Я не відчувала складнощів через те, що я жінка, а через те, що я жінка у візку. Нічого не пристосовано, сесійна зала на другому поверсі, зайти в приміщення самотужки – неможливо», – зазначила депутатка.

Марія Нікітіна також вважає, що жінок у політиці на місцевому рівні менше хоча б через те, що депутат місцевого органу самоврядування працює безкоштовно, зарплати не отримує. А на шляху до серйозної політичної кар’єри – сімейні цінності.

Діана Ватаман

 

Залишити відгук

Залишити відгук