Отруїлися чадним газом. Хто у Чернівцях відповідатиме за несправні газові пічки

Щороку у Чернівцях частішають випадки отруєння чадним газом, однак, ані газовики, ані балансоутримувачі будинків не обстежують газові пічки та не відповідають за їхній стан.

Минулого тижня у Чернівцях зафіксували два випадки отруєння чадним газом мешканців багатоповерхівок. А наприкінці 2018 року в будинку на вулиці 29-го Березня двоє студентів загинули від цього. Причина – несправність пічного опалення.

Щороку у місті частішають випадки отруєння чадним газом із старих пічок. Однак, ані газовики, ані балансоутримувачі комунальних будинків не обстежують та не контролюють газове пічне опалення. Власники та орендарі квартир із пічним опаленням на свій страх і ризик гріються газом. Адже мало хто може дозволити собі за власні кошти перейти із пічного опалення на центральне, або ж обігрівати помешкання електроприладами.

Як комунальники контролюють опалювальні газовими пічками будинки, і чи контролюють взагалі.  Як вберегтися від отруєння чадним газом, про це читайте у матеріалі «Шпальти».

Пані Віра проживає у старому фонді на вулиці 29-го Березня разом із чоловіком та сином. Тут із чотирьох квартир тільки вони не змінили старі пічки. Жінка каже, про заміну пічного опалення замислюється вже декілька років.

«У цьому будинку жив чоловік зі своїми батьками – це його квартира. Тут постійно було пічне опалення. Останні декілька років думаємо про те, аби його замінити. Можливо, найближчим часом так і зробимо… В пічному опаленні влаштовує майже все. Єдине що – за пічками потрібен дуже великий догляд та постійний контроль. Це опалення, яке треба ввімкнути і щоб удома хтось був. Не можна просто так залишити на дві-три години і піти собі. Може погаснути газ, а там немає автовідключення. Може піти вуглекислий газ», – розповідає пані Віра.

Жінка каже, що зараз пічки взагалі не економні. Аби до ранку в квартирі стало тепло, доводиться прокидатися о 4:00 – 5:00 та прогрівати всі кімнати. Але й перехід із пічного опалення на батареї – досить дороге задоволення. Разом з урахуванням проектної документації, матеріалами та роботою майстрів заміна опалення у 2- чи 3-кімнатній квартирі на 60 квадратних метрів може обійтися до двох-трьох тисяч доларів.

«Пічки є в кімнаті сина, у нашій спальні та у вітальні. Зараз у кухні немає жодного опалення. Тільки електричний камін і, напевно, сама газова плита нагрівається, коли готую. Якщо ми зранку йдемо на роботу, то пічку вимикаємо. Ввечері, як приходимо, у квартирі холодно. Якщо на вулиці температура доходить до -20 градусів, то всередині – до +13-14 градусів. Газ зараз дуже дорогий, тому пічне опалення надзвичайно багато «тягне». Думаю, що з батареями буде легше. Принаймні, відгуки тих людей, котрі змінили пічне опалення на контурне, досить позитивні», – каже пані Віра.

Та головне, що непокоїть усю родину в пічному опаленні – небезпека та ймовірність витоку чадного газу. Адже студенти, які загинули через несправність газової пічки, жили всього лише за декілька будинків.

«У кімнаті сина стоїть масляний радіатор – то додатково зігріваємося. Хоч зараз Олегові 15, ми не залишаємо пічку ввімкненою, коли він удома. Це, звісно, не тому, що він безвідповідальний, а тому, що ми хвилюємося. Дуже страшно було, коли загинули цих двоє хлопців. Вони теж жили на цій вулиці. Проходили щоразу повз, здається, навіть бачили тих дітей, віталися», – каже жінка.

Пані Віра переконує, її чоловік щороку ретельно «обстежує» пічки – змащує, підчищає, контролює всі щілинки, проділки. Звісно, сім’я готова доручити всі технічні процеси комунальникам, але вже багато років будинок не перевіряє на безпечність опалення ні газова служба, ні ЖРЕПи.

«Наскільки я зараз поінформована, у Чернівцях немає якихось організацій, які контролювали б це. Щоб усе було доступно, аби можна було просто зателефонувати і сказати: «Прийдіть, перевірте, чи все добре».

За словами пані Віри, коли вона вперше потрапила у цю квартиру (приблизно у 99-му році), приходили люди зі ЖРЕПу, котрі оглядали пічки.

«Вони дивилися, чи все відповідно до норм. Приходили також працівники з газової служби. Запитували, скільки в нас тих джерел опалення, звідки. А впродовж останніх років не пам’ятаю, щоб робили якісь огляди. Чоловік розповідав, що колись раніше ходили сажотруси, які чистили загальні димоходи на горищі. Але от я живу тут уже 20 років і не пам’ятаю, аби хтось приходив. Хоча знаю, що за технікою безпеки це все повинні чистити регулярно», – зазначає пані Віра.

Розділ другий. «Шпальта» і «Чернівцігаз»

Аби отримати інформацію про пічне опалення у місті, ще на початку січня «Шпальта» звернулася до Департаменту ЖКГ, УДСНС у Чернівецькій області  та «Чернівцігазу». Зрештою, підприємства, відправляючи нас одне до одного, так і не надали жодної інформації про кількість загиблих від чадної задухи чи методи перевірки справності пічного опалення.

У прес-службі ПАТ «Чернівцігаз» нам пообіцяли надати всю інформацію упродовж 1-2 днів у телефонному режимі. Та через два дні нам повідомили: «Інформація у нас на руках, але ми не маємо юридичного права надавати її без офіційного звернення». Для отримання даних зранку 24 січня ми надіслали на офіційну електронну адресу ПАТ «Чернівцігаз» інформаційний запит. Зокрема, із проханням надати відповідь щодо: кількості будинків (квартир) у Чернівцях, у яких станом на січень 2019 року є працююче газове пічне опалення; кількості будинків, які за 2018 рік змінили пічне газове опалення на центральне чи котлове (багатоконтурне) та порядок обслуговування газовою службою будинків із пічним опаленням.

Через п’ять робочих днів, як це прописано у Законі України «Про доступ до публічної інформації», ми не отримали відповіді. У прес-службі ПАТ «Чернівцігаз» сказали, що наш інформаційний запит чомусь не отримали. Там, мабуть, подумки живуть ще в 1955 році, адже почувши, що ми надіслали інформаційний запит е-мейлом, обурилися: мовляв, «чому ми не хочемо зробити, як нормальні люди, та принести запит для затвердження в канцелярію?». (Хоча Законом України «Про доступ до публічної інформації» чітко вказано: «Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача». Чи нас хотіли таким способом відмовити отримати відповідь, адже хто ж буде витрачати півдня, їздити туди-назад маршрутками, аби подати кудись якийсь документ? (Спойлер: ми будемо!)

Відтак нас переконували: електронна пошта «Чернівцігазу» періодично страждає від хакерських атак. А, може, листа автоматично «кинуло» у папку «Спам». Ми попросили керівницю прес-служби вкотре перевірити електронну пошту, а самі ще раз надіслали листа із запитом.

Після чергового дзвінка до «Чернівцігазу» нам знову сказали, що потрібно піти у канцелярію, аби запит затвердили письмово. Тож 5 лютого зранку «Шпальта» вже була на Винниченка – у приміщенні «Чернівцігазу». Надзвичайно привітні працівники прес-служби зустріли нас із запитаннями: «А ви хіба не знаєте, що інформаційні запити подають онлайн? Ви журналістка? І чого ж без посвідчення?». Хоча, знову ж таки, згідно із Законом України, подавати інформаційні запити можуть не лише журналісти під час виконання службових обов’язків, а будь-який громадянин України.

13 лютого надвечір у редакцію «Шпальти» зайшов кур’єр із відповіддю на інформаційний запит. Там ішлося про таке:

«Поданий запит не відповідає вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації»… подане Вами звернення не підпадає під визначення запиту про публічну інформацію». Також вказали, що ми не маємо права вимагати від оператора ГРМ надання інформації щодо господарської діяльності оператора ГРМ. Тобто, згідно з Законом, за версією ПАТ «Чернівцігаз», журналістам і загалом громадянам України не дозволено знати про те, як працівники газової служби обслуговують (несправне) пічне опалення і чи обслуговують взагалі.

Ми вдячні прес-службі «Чернівцігазу» за змарнований місяць. Знаючи, яка інформація нас цікавить, нам не сказали, що ми не зможемо її отримати.

Тож виходить, що ані комунальники, ані газовики, на балансі яких перебувають багатоквартирні будинки у Чернівцях, не можуть достеменно сказати, скільки у місті квартир із пічним опаленням, хто обслуговує пічки та чи взагалі їх хтось контролює.

А тепер найцікавіше: 18 лютого на нашу електронну пошту прийшла розсилка для ЗМІ від ПАТ «Чернівцігаз» «Як вберегтися від отруєння чадним газом».

Там, зокрема, було вказано: «У січні 2019 року в Україні зафіксовано 16 смертельних випадків, пов’язаних з отруєнням чадним газом. На Буковині ж такі випадки почастішали. Останні два зафіксовані минулими вихідними в місті Чернівцях». А це, на секунду, частково та інформація, яку ми запитували в інформаційному запиті, але ще декілька днів тому для газовиків вона була чи то недоступною, чи то таємною. І за їхньою версією, ми не могли вимагати надати нам інформацію про «Кількість потерпілих через витоки чадного газу з пічок».

Проте все ж таки прес-служба у розсилці запевняє: «Якщо ж у споживача виникла підозра щодо відсутності тяги, він має право звернутися до балансоутримувача та вимагати пред’явлення акта періодичного обстеження ДВК (димоходи та вентиляційні труби) в його будинку. Також споживач може самостійно звернутися до спеціалізованої організації, замовити послугу обстеження, прочистки та проведення ремонту ДВК».

А чому ж ви нам про це не сказали? Чому відмовили у нормальному бажанні будь-якої людини знати: чи є діло комунальним установам до здоров’я та, ба більше, життя чернівчан?

Зважаючи на таку ситуацію у Чернівцях із оператором ГРМ  та балансоутримувачами багатоповерхових житлових будинків, чернічани можуть розраховувати тільки на себе.  «Шпальта» закликає вас бути обачними.

Ділимося з вами порадами від «Чернівцігазу», як вберегтися від отруєння газом.

Залишити відгук

Залишити відгук