Відома французька акторка Маша Меріль, дружина видатного композитора Мішеля Леграна, підштовхнула свою маму написати мемуари про своє життя в Україні і навчання у Чернівцях.
Сьогодні на 87-му році життя помер відомий французький композитор і диригент Мішель Легран. За свою кар’єру Легран написав більше двохсот пісень до кінофільмів. Його найзнаменитіші роботи – музика до стрічок «Шербурзькі парасольки» та «Солодкий листопад». Також Мішель Легран писав джазову музику, співпрацював з зірками першої величини, такими як Френк Сінатра, Рей Чарльз і Едіт Піаф.
Видатний французький композитор сучасності Мішель Легран був тричі одружений. Зі своєю третьою дружиною – акторкою Машею Меріль він одружився у вересні 2014 року. Йому було 82, а їй- 74 роки. Легран, не стримуючи сліз, сказав: «Моє життя починається лише зараз».
Маша Меріль – це псевдонім акторки і дружини Мішеля Леграна. ЇЇ справжнє прізвище – Марія Гагаріна. Маша народилася у 1940 році у родині російського князя Володимира Гагаріна та українки Марії Бєльської. Батьки оселилися на французькій Рів’єрі, тож дівчинка народилася зі статусом принцеси.
Маша Меріль буквально змусила свою матір написати власні мемуари. І вона таку книгу написала. Маша стала авторкою передмови. Вона зауважує, що її дитинство, особливо на Різдво та Великдень, минало серед українських та російських традицій. А її мама завжди казала: «У Франції полуниця ніколи не буде такою смачною, як в Україні…»
Свою книжку Марія Гагаріна написала французькою мовою, і вже з перших сторінок розповідає про Україну.
«У моїй домашній бібліотеці є книга Марії Гагаріної «Українська пшениця була білявою» (Blonds etaient lesbles d’Ukraine), видана 1989 року у паризькому видавництві Robert Laffont, власне з передмовою її дочки, відомої французької актриси театру і кіно Маші Меріль», – розповідає викладач французької мови, доцент кафедри сучасних іноземних мов і перекладу ЧНУ ім. Ю. Федьковича Тарас Івасютин.
Марія Гагаріна, дівоче прізвище Бєльська, яка походить із знатного аристократичного роду, народилася на українському Поділлі на початку 20 століття. Починаючи з 363 сторінки, у книзі йде мова про втечу родини Марії Бєльської до Румунії через Хотин, Новоселицю, Чернівці і аж до кінця книги.
«У книзі вона оповідає про бурхливі події (війна, революція), які змусили її родину втікати, рятуючись від комуно-більшовицької навали – через Кам’янець-Подільський, Хотин, Чернівці до Румунії, а далі – до Франції. Чернівці вона описує з надзвичайною любов’ю, називаючи їх «усміхненою столицею Буковини». Тут у 22-річному віці вона навчалась в університеті в атмосфері, як вона зазначає, «опери, філармонії, буковинської єпархії, вишуканого товариства, багатонаціонального населення, процвітання та щасливого, веселого життя». Книга, яка містить численні фотографії із сімейного альбому Гагаріних, надзвичайно цікава, особливо про події в Україні 1910-20 років, і була б дуже корисною історикам та краєзнавцям».
Тарас Івасютин давно досліджує історію всіх французів, чиє життя пов’язане із Буковиною. Він вважає, що цю книгу Марії Гагаріної обов’язково треба перекласти українською мовою.
Довідка
Маша Меріль як акторка популярність отримала 1964 року, коли виконала головну роль у фільмі Жан-Люка Годара «Заміжня жінка». У неї був роман з Андроном Кончаловським. Була заміжня за італійцем.
У 50 років вперше спробувала себе як письменниця. Меріль опублікувала півтора десятка книг. Тепер же відразу три видавництва запропонували їй розповісти історію її кохання з Мішелем Леграном.
У 2018 році Маша Меріль підтримала звернення Асоціації режисерів Франції на захист ув’язненого у Росії українського режисера Олега Сєнцова.
Наталія Фещук