Перезавантаження. У музеї Івасюка роблять великий ремонт

Ремонт та реставрація у музеї вартують майже мільйон гривень. В оновленому вигляді постане все: вікна, двері, стіни і навіть сама експозиція.

До 4 березня, коли Україна відзначатиме 70-ту річницю з дня народження автора «Червона рута», Чернівецький обласний меморіальний музей Володимира Івасюка, що на вул. Маяковського, відкриється у повністю оновленому вигляді. Цей заклад існує вже 20 років, і з того часу тут жодного разу не робили ремонт.

Ми завітали у музей, коли найбрудніша робота вже була позаду. Тут побілили, оновили двері та вікна, виблискує полакований паркет. Попереду найважливіше – формування експозиції. Вона має постати у сучасному вигляді. Відвідувачі хочуть бачити більше побутових речей Володимира Івасюка, і для таких експонатів облаштують спеціальні скляні шафи.

Директор Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка, заслужений діяч мистецтв України Мирослав Лазарук каже: «Час змінюється, і музей мусить іти в ногу з часом і теж змінюватися та оновлюватися».

«Цьогоріч маємо три визначних дати в житті Володимира Івасюка та у житті всієї країни. 4 березня – день народження композитора, йому виповнилося б 70. 22 травня – 40 років з дня його смерті. А у вересні відзначатимемо 30-річчя фестивалю «Червона рута», який вперше відбувся у Чернівцях у 1989 році. До речі, на першій «Червоній руті» я був редактором фестивальної газети, яка виходила щодня. Плануємо у «Вернісажі» на вулиці Ольги Кобилянської зробити виставку, присвячену фестивалю. Й аби потім вона переросла у філіал музею Володимира Івасюка під назвою «Червона рута». Адже ми маємо стільки матеріалів на цю тему, що направду можемо робити рівноцінний філіал музею. Цей музейний філіал «Червона рута» буде складатися із двох кімнат: перша присвячуватиметься історії створення та поширення самої пісні  «Червона рута», друга –  фестивальному руху. Хоча якщо відверто, відколи фестиваль відбувся у Чернівцях 1989 року, про нього забули. Під нібито благими намірами  – популяризація української мови та пісні, фестиваль «Червона рута» возили Україною. Що з того вийшло?… Нині ми  навіть не знаємо, де останніми роками відбувається фестиваль», – каже Мирослав Лазарук.

Пан Мирослав розповідає, що дуже давно чекали ремонту і зараз вирішили зробити все необхідне.

«Музей починається з дверей. Тому вхідні двері з вулиці зняли й передали на реставрацію. Адже музей розташований у будинку, якому більше ста років. Реставрували ми і двері всередині, а у самому музеї загалом до 20-ти дверей. Відколи родина Івасюків безкоштовно віддала приміщення під музей, ми на балансі Чернівецької міської ради. Хоча сам заклад підпорядкований області.

Музей відкривали до 50-річчя Володимира Івасюка – 1999 року. А документи були оформлені ще 1994-го. Шість років тому йшла мова про ремонт, навіть кошторис вже був складений, ми мали вкластися у 500 тисяч гривень. Але почали ремонт у музеї Ольги Кобилянської. Щоправда, у 2015 році нам вдалося вибити незначні кошти в обласної адміністрації та обласної ради. Ми зробили опалення. І ось наприкінці минулого року ми таки дочекалися ремонту. Експозицію треба було не просто демонтувати, а сфотографувати, який вигляд вона мала, щоби потім відтворити».

З вересня у музеї полакували підлогу, поміняли вікна, відреставрували двері, побілили стіни і затерли тріщини. Всю експозицію винесли у гараж по сусідству, який спеціально орендували. У виставковій залі, що у підвальній частині будинку, теж зробили ремонт.

«Зробити ремонт у музеї – не означає зробити музей, – додає Мирослав Лазарук. – Бо у музеї головне експозиція. Як з’ясувалося, у Чернівцях немає художника-дизайнера, який займається музейними експозиціями. З цією проблемою ми зіштовхнулися ще раніше, бо була можливість претендувати на статус «національний». Потім це все затерлося.  Зараз є гарна можливість це зробити, але треба, щоб експозиція мала сучасний вигляд. Те, що стосується слова «меморі», тобто пам’яті, ми у музеї не маємо права міняти. Все, що було за життя Івасюка, не зміниться. Як от бібліотека Івасюків. Отож у Львові ми знайшли художника-дизайнера Михайла Москаля. Він уже сюди приїжджав, дивився».

Таке перезавантаження роблять за головним принципом: музей повинен мати простір. Меморіальний музей Володимира Івасюка має дуже багато експонатів, а він може вмістити дуже мало з них… Під час оновлення тут також хочуть відмовитися від вітрин, під склом у яких були експонати. Словом, експозиція буде змінюватися і розширюватися. Але залишаться речі, які ніхто не рухатиме, наприклад, рояль.

«Плануємо встановити у музеї скляні шафи, – додає директор. – Для того, щоб було видно побутові речі Івасюка, те, що характеризує Володю як людину. Наприклад, його одяг. Івасюк одягався модно і стильно, що-небудь не носив.

Так, виставимо його куртку, в якій він втікав від нападників у Львові. Композитор мав гарний смак, в одній із кімнат є великий креденс з круглим дзеркалом. Ці меблі Володя сам замовляв. Загалом музей має чотири кімнати для експозицій, виставкову залу внизу і великий коридор. Однозначно в коридорі  будуть представлені гості музею. Ймовірно, це все буде транслюватися на проекторі».

За словами директора, приблизно 500 тисяч гривень на загальний ремонт музей отримав від Чернівецької міської ради. Ще 200 тисяч гривень- на реставрацію дверей. Допомогли й облдержадміністрація та обласна рада, виділивши на експозицію  майже 200 тисяч гривень.

 «Звісно, ми вже давно говоримо про те, що у місті повинні бути вказівники до музею, – зауважує пан Мирослав. – Буде оновлюватися і музейний сайт. Також хочемо, аби відвідувачі слухали не тільки екскурсовода, а побачили живі речі- гітару Володі, платівки. Хоча кожна екскурсія у музеї Івасюка завершується тим, що ми вмикаємо пісню «Червона рута» у виконанні самого Володимира Івасюка. Цей запис –наш раритетний експонат. Зараз ми всі касети перевели в електронний варіант».

Головний зберігач фондів музею Івасюка Наталія Мороз розповідає, що заклад налічує майже 14 тисяч експонатів – ті, що виставляються, і ті, що зберігаються у фонді. Понад 5 тисяч – це архівні документи. Понад три тисячі – книги, тобто бібліотека Івасюків. Далі – багато фото, трішки менше – особистих речей. Також є багато бібліографічних  матеріалів.

У попередній експозиції було виставлено більше трьох  тисяч експонатів. Відвідувачі музею, а їх на рік буває і 15 тисяч, хочуть більше бачити побутових речей. І ці побажання у музеї врахують. Адже головне показати Володимира Івасюка не лише, як композитора, а й як людину.

 

Наталія Фещук

Фото Ірини Болести

 

Залишити відгук

Залишити відгук