0
Про те, як чернівчанин напередодні Нового року діставався швидкісним потягом зі Львова до Чернівців.
Mike Kotsch
Чернівчанин Олексій Манютін напередодні Нового року повертався зі Львова додому і вирішив скористатися послугами Укрзалізниці. Узяв квиток на швидкісний потяг Інтерсіті. Замість звичного прибуття на колію у визначений час (18:09), потяг запізнився на 30 хвилин, а вирушив до пункту призначення ще через годину. Олексій пише, що через технічні несправності поїзда пасажири прибули до Чернівців на дві години пізніше запланованого – майже опівночі, що завдало їм чимало проблем. Як Укрзалізниця пояснює такі відхилення від графіка руху та що стало причиною затримки потяга, читайте у колонці.
Львів, 29 грудня
Із різних причин я два місяці не їздив додому. Попри це Новий Рік твердо вирішив святкувати з родиною. Я прийшов на вокзал у чудовому настрої — лякало тільки передчуття довгої дороги. Але за належних умов навіть вона стає веселою пригодою. До того ж, мій квиток був на Інтерсіті, а, отже, поїздка обіцяла бути відносно комфортною. Потяг мав відправитися зі Льовова о 18:09, але вже двадцять хвилин люди нервують та мерзнуть на пероні. Час від часу диспетчерка повідомляє про затримку через технічні причини, але через галас юрби її голос важко розчути. Я телефоную черговому вокзалу. Він обіцяє, що потяг буде за п’ять хвилин. На мій подив о 18:40 на станцію прибуває дизельний експрес: без світла, на буксирі у пошарпаного локомотива і з тривожним знаком на бортовій таблиці.
Фото автора
Коли провідниця відчинила двері аварійною кнопкою, стало очевидним, що драбина не розкриється. Застрибуйте, як можете.
Допомагаючи одне одному, люди почали лізти на високий борт вагона. Тривало це дуже довго. Біля дверей утворилися черги, у вагоні почався хаос – ніхто не знав, куди рухатися.
У безладі темряви з ліхтарями на телефонах провідниці перевіряли квитки та намагалися розсадити всіх на свої місця. Виходило непогано. Але їхні обличчя видавали втому, роздратування та зосередженість. Вони робили все, що від них не залежало.
Потяг рушив о 19:29. Збуджені пасажири притихли, а перша спроба ввімкнути світло провалилася. Не горіли навіть таблиці з розкладом прибуття. Не працювали вакуумні туалети. Натомість у кабінах можна було спостерігати веселу картину:
Один із нетверезих пасажирів почав лаятися на провідницю за умови, в яких випорожнитися тут і зараз ставало неможливим. Він заспокоївся, коли помітив, що поруч дрімало немовля, і йому навіть стало соромно.
О 21:35 на декілька секунд з’являється світло. Потім вмикається табло. Згодом світло працює в одному з вагонів.
За десять хвилин воно з’являється всюди — люди зітхають із полегшенням.
Намагаючись зрозуміти, що сталося, із розмов провідниць я дізнався, що потяг їздить на буксирі третій день. З рейсу його не зняли через ажіотаж із квитками. Причиною несправностей стала електрика: у відповідальний момент комп’ютер не запустився.
До Чернівців Інтерсіті прибув о 23:55 з двогодинним запізненням. Заздалегідь про проблеми нікого не попередили, компенсацію тим паче ніхто не отримав. А я запізнився на міський громадський транспорт, не зміг викликати таксі, а тому віддав 90 гривень за десять хвилин дороги рядовому бомбилі.
Колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Шпальти» може не поділяти думки, висловленої у матеріалі.
