Сьогодні у нашій рубриці про чернівецькі монументи розповідаємо про пам’ятник церковному, громадському, політичному та культурному діячеві, першому митрополитові Буковини і Далмації – Євгенові Гакману.
Робота над пам’ятником тривала майже два роки. Автори – архітектор Віктор Кільчицький та скульптор Микола Мірошниченко, який створив пам’ятник Ользі Кобилянській. Фінансово ідею підтримали меценати. Скульптуру митрополита привезли зі Львова, де її відлили на скульптурно-керамічній фабриці. На виготовлення спрямували 5 тонн бронзи. Постамент для пам’ятника зробили з граніту. Фігура має висоту майже п’ять метрів та важить до п’яти тонн.
Відкриття пам’ятника відбулося у березні 2006 року. Тодішній міський голова Микола Федорук зазначив, що цей монумент стане окрасою міста, послужить культурному, духовному зближенню та єднанню жителів Чернівців та Буковини: «Про це мріяв митрополит Євген Гакман, за це він молився, для цього жив, творив і благословляв».
Микола Мірошниченко в інтерв’ю з Сергієм Воронцовим розповідав, що ескіз пам’ятника розробив ще в середині 90-х. А головна його естетична ідея – канон, класика: «Ми хотіли бути щирими і зрозумілими всім. Для скульптури позували декілька священиків. Якщо придивитися, то можна побачити тінь усмішки людини доброї, яка по-братерськи любить інших, якій знайомий світ істини».
За словами архітектора Віктора Кільчицького, в архітектуному оформленні пам’ятника втілені ідеї кола і спіралі. Коло – довершеність, спіраль – вічне оновлення, повернення до старого, але вже зовсім на іншому рівні. Навколо постаменту також простежується спіраль, яка втілює й образ оновлення.
Митрополит Євген (Євфимій Васильович Гакман) – уродженець села Васловівців Заставніського району. Єпископ Буковинський, із січня 1873 року – перший митрополит Буковини і Далмації. Займався громадською діяльністю, очолював Буковинський крайовий сейм. Брав участь у будівництві та облаштуванні собору Святого Духа. А 4 липня 1864 року урочисто освятив новозбудований храм. Найвищим досягненням владики Євгена як діяча православної церкви стало піднесення Буковинського єпископства до гідності окремої митрополії.
Факт №6
Євгена Гакмана, який помер 12 березня 1873 року, поховали у гробниці цокольного приміщення кафедрального собору. Вже у радянський час, 1976 року, коли розпочалися роботи з переобладнання собору під виставку товарів народного споживання і художньої картинної галереї, будівельники натрапили на домовину митрополита. За вказівкою тодішнього керівництва його останки таємно вивезли. Місце перепоховання наразі невідоме. Принаймні, для громадськості.
Інформацію підготували за сприяння краєзнавчого відділу Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки.
Альона Чорна