Про те, як пластуни впливають на громадську карту міста.
У інтерв’ю «Шпальті» голова пластового осередку Ігор Гангала розповів про те, чому пластуни вітаються, подаючи ліву руку, особливість скаутської організації і для чого ставати учасникам «Пласту».
Як почала функціонувати громадська організація «Пласт»?
Пласт був заснований в 90-х, проте через невідомі мені причини він потім припинив функціонувати. У 2000 році Пласт відновили, і фактично з того часу він діє у Чернівцях.
У нашому місті відновлювали функціонування Пласту троє людей, серед них Юрій Халавка та Руслан Шаленко. Я приєднався до скаутської організації, коли мені було 15 років. Наразі я вже десять років пластун.
Як ви потрапили до пласту?
У дитинстві я любив читати і часто в текстах натрапляв на слово «Пласт», і на те, що генерали були вихідцями зі скаутської організації. І я цим дуже зацікавився. Якось зайшов в «Українську книгу», що на Центральній площі в Чернівцях. На полицях книгарні побачив книгу «Пластовий довідник», тоді вона коштувала 16 гривень 50 копійок, і я так захотів її купити! Проте у мене на той час не було таких грошей. Вирішив помалу збирати. Щоразу після школи заходив до бібліотеки та дивився, чи є там книжка. Пам’ятаю, коли назбирав необхідну суму та купив її, я був дуже щасливим.
Щоразу я хотів якомога більше дізнатися про Пласт. Так одного разу потрапив в юнацьку вечірню гімназію, де почув про проект від управління молоді. Там познайомився із головою пласту в Чернівцях – Таїсією Наконечною. Після цієї зустрічі я привів свого батька в організацію, щоб той написав заяву на вступ до Пласту.
Чим займаються діти у скаутській організації?
У пластунів є програма для різних вікових груп. Наприклад, ми займаємося з дітьми віком від 6 до 11 років, з молоддю від 12 до 17 років та навіть із дорослими – віком від 18 і старше. Оскільки я прийшов 15-річним, то потрапив до категорії юнацтва.
Кожна вікова категорія має ступені. Цей шеврон на мені є одним із них. Якщо його здобувають у юнацтві, то надалі він залишається із пластуном.
Окрім цього, кожен пластун проходить три етапи, або як тут називають, проби (від слова випробувати, пробувати свої сили), їх тут три. Також можна здобути почесний ступінь, він надається на Всеукраїнському рівні, таких ступенів в Україні є близько 60.
«Коли діти здобувають ці етапи, у них одразу відкриваються різноманітні можливості. Якщо ти на етапі прихильника (нульовий ступінь), то у тебе немає можливості поїхати на серйозний та цікавий захід. Вже на першому ступені кожен може поїхати на всеукраїнські табори. Там збирається чимало людей із різних куточків України. На другій пробі пластун має можливість бути «під старшиною», тобто допомагати старшим, які організовують табір. На третьому ступені кожен може виконувати та реалізовувати різні проекти, вони можуть бути соціальними, літературними, історичними чи іншими».
Гербом Пласту є трилиста квітка лілії – символ скаутського руху та тризуб, що сплетені в одну гармонійну цілісність.
Ми всі говоримо, що Пласт – велика гра. Щоб заняття проходили цікаво, проводимо їх у формі гри. Якщо у програмі зазначено, що я, наприклад, маю навчити дітей колоти дрова та користуватися ножем, то ми всі разом йдемо на сходини, наприклад, у ліс. Там діти на практиці бачать, яким чином це відбувається. Пізніше у вигляді гри вони застосовують теоретичні навички на практиці.
Також у нашій програмі є такий пункт – кожна дитина має орієнтуватися в історії Пласту. Звісно, це нецікаво для дітей. Тому я розробив спеціальну настільну гру з історією Пласту. Відгуки пластунів були дуже схвальними.
«Кожен пластун на грудях над правою кишенею може носити значки, які отримав за участь у квесті, таборі чи мандрівці».
Чого пласт може навчити дитину?
Це питання зазвичай цікавить багатьох батьків. Важливість Пласту неможливо описати декількома словами, адже ми розвиваємо дітей у різних напрямках. Я більш ніж впевнений, якщо запитати будь-яку дитину з вулиці, як викликати швидку або поліцію, вона однозначно скаже, що необхідно набрати «102», але при цьому не знатиме, що саме необхідно говорити після набору номера.
Тут дитина розвивається в колективі, вчиться працювати та контактувати з іншими людьми. Адже якщо ми організовуємо якийсь захід, кожен знає, необхідно зателефонувати до людей та запросити, пізніше ще нагадати про це.
Звісно, дитина у нас стає і активною. Ми проводимо спортивні ігри, квести та завдання на природі.
Основне наше завдання – розвивати дитину та надавати їм середовище із цінностями.
Чи функціонує скаутська організація за кордоном?
Пласт заснований у 1912 році, але через різні політичні процеси пласт опинився на Заході Європи, а далі і в США та Канаді. Тут емігрувало надзвичайно багато людей і пластунів зокрема. Зі здобуттям незалежності Пласт потроху, з допомогою пластунів із діаспори, повернувся на рідні землі.
В Україні були люди, які цим цікавилися, тому вони просили в діаспори літературу, посібники, тренерів, які приїжджали та передавали пластову ідею.
Наразі Пласт функціонує в Україні, Канаді, Німеччині, США, Австралії, Польщі, Англії та Аргентині. Є пластові групи навіть в Гонконзі. У цьому й особливість скаутської організації «Пласт».
Скільки пластунів є у Чернівцях?
У нашому місті близько 130 людей, з них сто дітей є пластунами. В Україні загалом до 8 тисяч пластунів. Один із найбільших осередків є у Львові. Багато осередків розвивається на Сході України.
Основне завдання пласту – виховати доброго громадянина. Саме через виховання дітей можна здобувати патріотичну, заможну і міцну державу.
Чого досягла скаутська організація у Чернівцях?
Як пласт допомагає місту?
Давайте розкажу про те, що роблять наші вихованці для міста. Діти організовують маленькі соціальні проекти. Одного разу, наприклад, хлопець, організував проект пов’язаний із здоровим способом життя і обмінював сигарети у курців на вітамін С.
Діти також організовували прибирання міських парків і річок; під час активної фази бойових дій займались
поширенням листівок із контактами волонтерів; збирали кошти для воїнів; проводили квести для школярів; допомагали у зборі коштів «Серце до серця»; організовували пришкільні табори тощо.
Залучаємо старших дітей і до масштабних заходів, таких як історичний квест «Листопадовий Зрив» чи то допомагати у організації мандрівки. Ми не завжди висвітлюємо нашу роботу в ЗМІ, проте вже й у міськраді знають, що ми вітаємося лівою рукою.
«В повсякденному житті пластуни вітаються, подаючи ліву руку, і кажуть «СКОБ» (скорочення слів: Сильно! Красно! Обережно! Бистро! – ознаки пластуна, який має бути сильний розумом та тілом, красним душею, обережним у своїх задумах та планах, бистрим у думках та ділах). Вітання в такий спосіб дає пластунам можливість задуматись, що перед ними – особа, з котрою їх єднає єдина пластова ідея. Вітання лівою рукою – вияв приналежності до світового скаутського руху.
Вітаючись на урочистостях, пластуни промовляють один до одного «СКОБ» та підносять догори праву руку із випростаними трьома пальцями – символом ІІІ головних обов’язків Пластуна.
- Бути вірним Богові та Україні;
- Допомагати іншим;
- Слухатись Пластового проводу і жити за Пластовим законом».
Є дуже багато людей, які знають, хто ми та які наші ідеали. За 18 років діяльності у Чернівцях пластуни здобули собі імідж однієї з найбільших молодіжних організацій міста.
Чи не шкодуєте, що вступили до пласту?
Я не жалкую, адже тут є багато різних сфер, до яких можна долучитись. Навіть, якщо ти чогось не вмієш чи не знаєш, то тут тебе цього навчать.
Пласт для мене це товариство, з яким ми поділяємо однакові цінності, тут я познайомився із своєю дружиною. Пласт – запалює вогник до праці над собою і праці для когось, а не лише для себе. І коли ти бачиш, що твої вихованці досягають спочатку зовсім маленьких вершин, а потім, щораз більших, ти пишаєшся ними, бо твоя праця не була марною.
Ярослава Дерев’янко
Фото Анни Перегінчук