0
Австрійська кав’ярня «Cafe l’Europe», а нині «Панська гуральня»: хто відвідував, чим була особлива, та що пропонують тут гостям сьогодні.
Будинок №5 на вулиці Ольги Кобилянської – історична будівля, архітектурна пам’ятка та місце, яке відігравало чималу роль у Чернівцях понад сто років тому і донині. Тут була найелітніша кав’ярня міста «Відень», або «Віденське кафе», відтак найдавніше та найпрестижніше кафе «Європа» (Cafè de l’Europe), потім «Дністер», а нині ресторан «Панська гуральня». Без кав’ярень життя у старих Чернівцях неможливо було уявити.
«Кав’ярня в австрійській імперії розвинулася у місце соціальної комунікації, із розвитком преси – у місце доступу до численних періодичних видань у час, коли публічні бібліотеки лише зароджувалися і не були поширені», – пише у своїй статті історик, дослідник історії старих Чернівців Сергій Осачук.
Першу чернівецьку кав’ярню «Європа» (Cafè de l’Europe), яка стала провісницею нової ери кафе у столиці Буковини, відкрив у 1879 році Бернгард Зільбер. «Європа» стала центральним місцем для щоденних рандеву. Справи пішли настільки добре, що вже за декілька років виникла потреба облаштувати цей заклад більш елегантно та на кращому місці. Тож у травні 1885 року Зільбер перевів свою «Європу» у наріжний будинок на вулиці Панській та Квітковій, де раніше була розташована Буковинська продуктово-фруктова біржа. За свідченням сучасників, родзинкою цієї кав’ярні був також її багатолітній офіціант Дьордій, який неперевершено жонглював серветками. Сало Штерн, який з 1896 року був власником кафе «Corso», викупив знакову кав’ярню «Європа» у 1899 році, – йдеться у історичній розвідці Сергія Осачука.
bukinfo.com.ua
Понад століття тому у кав’ярні австрійського зразка «Cafe l’Europe» у Чернівцях відвідувачі по 30 років мали свої постійні місця. Сюди приходили генералітет, патриції міста, високе чиновництво, більша частина духовної еліти Чернівців. Медики тут мали свої постійні столи, адвокати і судді – свої кола. З цього закладу виходили політичні вказівки і розпорядження по цілому краю.
Тодішній власник кав’ярні Сало Штерн міг пишатися успіхом цього закладу. Генерал Унчовскі, полковник Моссанг, надвірний радник Дузінкевич, президент Торгової палати Тіттінгер, депутат Вендер, бургомістр Вайсельбергер, директор Кольбенгаєр, шеф-редактор Норст, архімандрит Штефанелі, художник Євген Максимович, бізнесмени Леон Шренцель та Карл Формунд і багато інших – це ті люди, які творили кістяк і були відданими прихильниками й завсідниками кафе «Європа».
Дослідники історії міста пишуть, що у цьому закладі подавали каву, яка мала чудовий смак і м’якість аромату. З 1879 року ретельно тримали у таємниці рецепт особливої суміші зерен, з яких тут варили запашний напій. «Незрівнянна якість всього, що тут подається, із беззвучним уважним обслуговуванням під постійним наглядом шефа зуміли протягом десятиліть зберегти цій кав’ярні своїх постійних гостей, чим не може похвалитися жодна інша кав’ярня Чернівців», – пише Сергій Осачук.
«Червоне дерево і богемське шліфоване скло»
Дзеркальне оформлення стін у приміщенні кав’ярні на початку XXст. приблизно 1903-1905 роках створило відчуття простору і світла у залах.
У бокових нішах стін були витончені бронзові світильники, а зали обставлені вишуканими модерними меблями. Двері тут були із дорогого червоного дерева з елементами богемського шліфованого скла.
Дослідник історії Чернівців Раймунд Кайндль описав цю кав’ярню так: 1883 року «Європа» була облаштована зі смаком. Всередині стояли круглі мармурові столики, а вікна закладу, де подавали каву та чай і ласощі до них, виходили на Панську вулицю. Звідси більш заможні відвідувачі кафе могли спостерігати за тим, як вирує життя на вулиці.
bukinfo.com.ua
Нині тут збережені елементи інтер’єру, дух цієї кав’ярні.
За радянських часів при вході до найаристократичнішого закладу стояв швейцар. Тут збиралася вся еліта того часу, а грали і співали у ресторані кращі чернівецькі лабухи.
Ресторан у будинку №5 на Панській став місцем останніх зустрічей та прощання з друзями і маленьким Парижем, коли почався масовий виїзд євреїв із Чернівців. Уже тоді столики, чи навіть зали, були замовлені на місяць заздалегідь, – пише у своїй книзі «Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць та площ» Марія Никирса.
Що сьогодні: відновлений ресторан та «Пивниця ґуральника»
У відновленому за історичними знахідками ресторані «Панська гуральня» відкривається ще одне атмосферне місце, незвичне та перше таке у Чернівцях – «Пивниця ґуральника». У відреставрованому підземеллі відновлено атмосферу початку XX століття. Тут є два унікальних зали, де можна відпочити та провести незабутній вечір у кімнатах для відпочинку, але лише заздалегідь забронювавши місця.
Це знахідка власників ресторану, яку спершу облаштували для екскурсій, а нині тут усе готове для відпочинку, романтичного вечора чи веселого застілля.
Аби дістатися до пивниці, потрібно зійти старовинними сходами до підземелля. Кожного гостя «Пивниці ґуральника» до зали супроводжує офіціант у чорній мантії із запаленою свічкою.
Всередині пивниці відусіль лунає акустична музика, яка наповнює зали звуками живих інструментів. Особливого настрою додає незвичне освітлення – тут вмикають старовинні ліхтарі та запалюють десятки свіч.
Як і понад сто років тому, у цьому закладі подають автентичні страви. Адже Чернівці багатокультурне місто, і його віками заселяло багатонаціональне населення. Це позначилося і на кулінарних уподобаннях містян. Тут спостерігається переплетіння трьох кухонь: української, румунської і єврейської, страви яких подають у пивниці. Шеф-кухар розробив спеціальне меню для відвідувачів – їм пропонують вишукані страви на будь-який смак: запечену качку, рибу в тісті, запеченого кроля, цимес, форшмак та інші делікатеси.
Для поціновувачів міцних напоїв у барі пивниці є широкий асортимент настоянок та наливанок власного приготування. Їх тут виготовляють за унікальним рецептом на основі ягід, фруктів і трав, які заготовлені на кращих фермерських господарствах на теренах Західної України.
Дізнатись технологію створення цих напоїв та протестувати міцної наливанки може кожен відвідувач «Пивниці ґуральника». Якщо якийсь напій припав до смаку, кожен гість може самостійно засургучити пляшку наливки із собою.
У цьому містичному закладі не буває сумно. Гостей розважає легендарний ґуральник Штефан. Це персонаж, який, згідно із легендою, ще у XIXстолітті переховувався у підземеллі пивниці та варив тут міцні алкогольні напої.
«Пивниця ґуральника» – місце, де можна усамітнитися та насолоджуватися таємницями старого підземелля. Хоча раніше,за історичними даними, усі підвали міста використовували переважно для зберігання вугілля, а також там були пральні, нині підземелля найдавнішої кав’ярні міста відреставрували, і воно набуло вигляду залів, наче із містичного стародавнього палацу. Тут відтворено автентичний інтер’єр: натуральні матеріали, меблі під старовину й відреставровані речі.
Це місце, де панує дух старих Чернівців доби Австро-Угорщини, за часів якої зведено цю історичну будівлю.
Партнерська публікація
Підготувала Ольга Максимюк
Фото Юлії Драган
