«Опиратися на національний розум». З буковинцями зустрівся кандидат у президенти України Роман Безсмертний

У загальноукраїнській дискусії політик намагається з’ясувати замовлення суспільства.

19 вересня у Чернівцях відбулася загальноукраїнська дискусія «Якої ми хочемо України». Обговорення у всій країні ініціював український політик, державний діяч, дипломат, один із авторів Конституції України, кандидат політичних наук Роман Безсмертний. Також він провів прес-конференцію та зустрівся зі студентами-політологами, -юристами та -істориками Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Роман Безсмертний – кандидат у президенти України під час виборів 2019 року. У публічних обговореннях у різних містах України він намагається з’ясувати запити виборців щодо змін у державі.

Дискусія «Якої ми хочемо України» уже пройшла у Львові, Харкові, Одесі, Вінниці, Дніпрі, Луцьку та Чернігові.

У Чернівцях обговорення відбулося в Художньому музеї та зібрало декілька десятків жителів міста й області, серед яких, зокрема, викладачі університетів, журналісти, переселенці.

Політик розповів про своє бачення дій держави щодо війни, корупції та соціальної сфери – того, що хвилює виборців сьогодні найбільше.

«П’ятий рік російсько-українську війну називають агресією, конфліктом, і у жодному документі офіційно не визнають війною», – розпочав дискусію Роман Безсмертний.

Під час обговорення політик прагне почути, які зміни потрібні українцям. Адже, на його переконання, політика має бути «замовлена», тобто підлаштована під потреби громадян.

«Діагноз того, що відбувається зараз в Україні – розрив між державою і суспільством. Мета і зміст існування України наступних років – перезаснування держави. Інакше нас чекає чергова революція», – наголосив  Роман Безсмертний.

Пропонуємо ознайомитися з основними тезами, висловленими кандидатом у президенти України Романом Безсмертним під час дискусії з буковинцями.

Про цінності у суспільстві та передвиборчій кампанії:

Під час передвиборчої кампанії я прагну опиратися на національний розум. Сформовані цінності створять істеблішмент.

Коли інтелігенція та журналісти прокинуться, ми почнемо говорити ціннісними речами. Своїм студентам я кажу: коли закінчите університет, не говоріть, що ви звичайні люди, називайте себе «елітою».

Мені важливо почути замовлення від суспільства. Я не об’єднуватимусь з іншими кандидатами у президенти. У мене головна цінність – це людина. У Петра Порошенка, наприклад, – гроші.

У своїй команді хотів би бачити таких людей, як український політик, учений, державний діяч Володимир Горбулін.

Про модель політичної партії в Україні:

Український політичний рельєф доживає кінця. Сьогодні я не симпатизую жодному політичному об’єднанню.

Принцип КПРС демократії не підходить. Треба змінити модель формування політичної партії.

Про передвиборчі настрої українців:

Згідно з соціологічними опитуваннями, найвищий рейтинг кандидатів у президенти України – 10-11%. Більше 40% відмовляються голосувати за політиків, які балотуватимуться. Немає матерії для вибору.

Більше я не буду підносити патрони, домовлятися з тими, хто не здатен вирішувати проблеми.

Рекомендую слухати тих, хто формує відповіді, пропонує варіанти, а не просто змагається у передвиборчій гонитві.

Про моделі поведінки українських політиків колись і сьогодні:

Колись було: «Леоніде Даниловичу, а можна закон не виконувати?».

Сьогодні: «Що там сталося? – Знов стріляють. – Надаканцлєрупадзваніть».

Три здобутки і три провали військового керівництва

Військова кампанія на Сході України на перших етапах – партизанська війна.

Я вважаю, що основною цінністю на війні є солдат, а основною одиницею управління – офіцер. Проте за радянською традицією воєнне майно – недоторканне, матеріальні цінності – понад життя. Хоча, наприклад, солдат ізраїльської армії може видати будь-яку таємницю, щоб врятувати своє життя.

Перша перемога військової кампанії – патріотизм у нашому суспільстві. Друга – суспільство довело, що може себе захистити. Третя перемога – наша держава показала світу, хто насправді є агресором.

Найбільша поразка – втрата людського життя. Другий провал – український Донбас став початком глобального загострення у світі, яке може перейти у третю світову війну. Третє – ми втратили свою суб’єктність.

Про ставлення до законопроекту №6240 щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб на місцевих виборах:

Право внутрішньо переміщених осіб голосувати у населеному пункті, де вони мешкають, гарантоване міжнародними документами, ратифікованими Україною. Навіщо тоді приймати для цього спеціальний закон?

Про мешканців тимчасово окупованих територій:

Нас розділяють смерті десятків тисяч людей. Треба вести діалог з мирним населенням окупованих територій, які сьогодні є заручниками війни.

Я бачу можливість допомагати, наприклад, людям з інвалідністю за лінією фронту за допомогою 640 церковних приходів, які функціонують там. Проте мені відповідають, що для цього немає інструментів.

Про політичну фігуру Віктора Медведчука:

Політик Віктор Медведчук – злий геній, на якого не хоче реагувати держава. За розпорядженням керівництва СБУ Медведчука призначено спецпредставником для переговорів щодо врегулювання ситуації в зоні АТО в Мінську. Це теж саме, якби кум Гітлера ходив у помічниках Черчилля.

Про нестачу робочих місць у містах України

Доходи середньостатистичного киянина втричі більші, ніж середньостатистичного українця. Молодь залишається тільки у трьох містах нашої країни: у Києві, Одесі та Львові.

Риба шукає де глибше, людина – де краще. Це – право кожного. Завдання держави – створювати відповідні умови для життя громадян по всій країні.

Про фінансову спроможність держави:

Сьогодні в Україні 48 мільярдів гривень – на місцевих депозитах. Це і перемога, і поразка. Адже ці гроші бюджетний ресурс, який має працювати на людей. Їх можна було б використати для ремонту доріг та багатьох інших нагальних потреб держави.

8 мільярдів з цих коштів – депозити вищих навчальних закладів. У той час, коли в Львівському національному університеті імені Івана Франка – заборгованість виплати коштів викладачам.

Про реформу децентралізації:

У 2005 я був віце-прем’єр-міністром України з питань адміністративно-територіальної реформи. Певною мірою процес децентралізації розпочався вже тоді. Реформа була потрібною, але не затребуваною громадянами. Насильно нікого щасливим не зробиш. Тому зараз мені важливо бачити, яких змін прагнуть українці.

Серед об’єднаних територіальних громад лише 34% сьогодні подають ознаки життя.

Про дострокове припинення повноважень Чернівецького міського голови:

Місцеве самоврядування трактується як право територіальної громади за свої кошти під свою відповідальність реалізовувати владу на відповідній території. Проте фактично сталася не реалізація права громади, а півнячі бої.

Обрали на 5 років міського голову – дайте можливість працювати. Це той випадок, коли держава мала втрутитися.

Про проблему масового отримання румунського громадянства буковинцями:

У Чернівцях зачепило питання румунських паспортів. Ставши президентом, я б запросив до себе всі нацменшини і запитав, які їм зробити комфортні умови в нашій державі. 

Партнерська публікація

Оксана Чорна

Фото: Олександр Косарєв

 

Залишити відгук

Залишити відгук