Чернівчани послухали лекцію від Бакіса та переглянули найкращу комедію в історії кіно

Стрічка «Бути чи не бути» здобула визнання лише через кілька десятиліть після прем’єри.

У Літературному целанівському центрі відомий письменник, кінокритик, американський науковець Святослав Бакіс прочитав лекцію «Премінґер, Вайлер, Вайлдер, Любіч: великі кравці Голлівуду». Також присутні переглянули комедiю Ернста Любіча «Бути чи не бути».

Нагадаємо, напередодні Святослав Бакіс виступив із лекцією «Як євреї винайшли Голлівуд».

Вже більше 25 років mr. Бакіс проживає у Нью-Йорку. А Чернівці для нього поза часом – залишаються рідними. Це відчувається і в книжках, і в лекціях, і в розмовах з давніми друзями. Власне, і лекції слухали переважно друзі письменника. У залі протягом всієї зустрічі – діалог. І ця душевність зворушує навіть такого слухача, як я. Тобто такого, хто знає пана Святослава тільки з книжок.

А з Чернівцями у Святослава Бакіса своя історія і своє кіно. Тут він навчався на факультеті іноземних мов Чернівецького університету. Працював вчителем, постачальником на заводі, на фабриці, патентознавцем на іншому заводі, коректором в українській газеті. У 80-х він організував кіноклуб, який був дуже популярним серед чернівецької інтелігенції. Там він познайомив чернівчан з Бергманом, Фелліні, Тарковським. Важливим є і той факт, що у затриманих дисидентів у 80-ті роки знайшли членські квитки кіноклубу.

Після лекції гасне світло і на екрані з’являється чорно-білий фільм «Бути чи не бути». Це історія про те, як одного дня на вулицях Варшави з’явився сам Адольф Гітлер. Американська комедія, яку зняв Ернст Любіч, розповідає про акторську трупу в окупованій нацистами Варшаві, що ставить антигітлерівську п’єсу «Гестапо». Сьогодні картину вважають однією з найкращих антивоєнних та антифашистських фільмів. Проте, після виходу на екран, режисера звинуватили не лише в повному незнанні тодішніх польських реалій, але й в тому, що він посміявся з військової трагедії й зобразив поляків на рівні геббельсівської пропаганди.

Лише через двадцять років фільм Ернста Любіча з’явився в польському прокаті, але був холодно сприйнятий публікою, яка не могла зрозуміти настільки реалістичних жартів над нацистами. Зараз стрічка є класикою комедійного жанру та у списку BBCCulture займаає лідерську позицію у списку кращих комедій в історії кіно.

 

Альона Чорна

 

 

Залишити відгук

Залишити відгук