Інтерв'ю, Новини, Перша шпальта, Репортаж

Як у чернівецькому ліцеї для обдарованих дітей по-особливому трактують «Нову українську школу»

У школі-інтернаті навчаються діти не лише з Буковини, але й із Закарпаття, Київської, Житомирської, Вінницької, Хмельницької та інших областей.

«Зазвичай слово «інтернат» викликає в нас негативні асоціації. Але школа-інтернат – можливість працювати з дітьми увесь час, формувати їм відповідне виховне середовище не просто декілька годин у день, а 24 години на добу сім днів на тиждень», – так говорить заступник директора з навчальної роботи Сергій Кізіма.

Сергій Кізіма проводить для нас екскурсію у комунальній обласній спеціалізованій школі-інтернаті ІІ-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів «Багатопрофільний ліцей для обдарованих дітей» у Чернівцях.

Він уже 10 років працює у галузі освіти. Розповідає: зараз він навчає в ліцеї, бо учні закладу є відкритими до спілкування та вбирають цінності, якими він з ними ділиться.

Ліцей працює з 2011 року. Серед профілів закладу – хімія, біологія, екологія, фізика, сучасні інформаційні технології, спорт, українська та іноземні мови. У школі-інтернаті навчаються діти не лише з Буковини, але й з Закарпаття, Київської, Житомирської, Вінницької, Хмельницької та інших областей.

Сергій розповідає про переваги режиму інтернату:

«Ми намагаємося зробити невеликий конкурс для учнів, яких приймаємо. Проводимо співбесіду, перевіряємо, чи готова дитина залишити батьків та жити в спальному корпусі. Лише третя частина учнів ліцею – з Чернівців. Для решти працює вихователь, який залишається в ліцеї до 21:00. Заклад працює сім днів на тиждень 24 години на добу. Це дозволяє харчувати діток п’ять разів на день, сприяє тренуванням наших спортсменів, які мають заняття також і в суботу та неділю».

Спортсменами у ліцеї по-справжньому пишаються. Щоб відзначити спортивні досягнення, учнів з гронами медалей вишикували після урочистої лінійки зустрічати гостей всередині ліцею.

Серед них – чемпіонки України зі стрільби з лука, призерки міжнародних змагань Ольга Шубкіна, Анна Марчук та Тетяна Жук.

«Ми поглиблено вивчаємо біологію та хімію в ліцеї. Також тут та в СДЮШОР у Чернівцях ми тренуємося», – розповідає Тетяна Жук.

Лучниця урочисто перерізала стрічку на відкритті басейну, який відтепер працюватиме для учнів ліцею.

Басейн від початку був у проекті навчального закладу, пояснює Сергій Кізіма. Проте його будівництво не закінчили, і приміщення залишалося у занедбаному стані.

«У ліцеї діти живуть цілодобово, важливо забезпечити їм необхідні умови для занять спортом. Тому дирекція ліцею звернулася до крайової влади з пропозицією відновити басейн», – пояснює Сергій Кізіма.

Після перерізання стрічки одна з учениць під спалахи фотоапаратів та оплески гостей перепливає басейн. Учні та вчителі у захваті, жартома шкодують про забуті купальники.

Окрім басейну, цьогоріч оновили й решту приміщень ліцею.

«Учителі самі фарбували коридори, створили дві рекреаційні зони. Заклад повністю фінансують з державного та обласного бюджету, грошей з батьків ми взагалі ні на що не збираємо. Але всі дерев’яні меблі до рекреаційної зони природничого кабінету безкоштовно зробив один з батьків. Ми відмовилися від стендів у класах. Натомість на стінах – дизайнерські малюнки випускників Вижницького коледжу прикладного мистецтва. В усіх кабінетах і спальних корпусах ми під’єднали інтернет. Також формуємо QR-зону з новинками фільмів та іншими корисними посиланнями», – ділиться Сергій Кізіма.

«В якій області місто Хуст?» – запитує у дітей вчителька української мови та літератури Анна Валігура. На інтерактивній дошці позаду освітянки – вкритий квітами заповідний масив, що за чотири кілометри від міста.

«У Хусті, що на Закарпатті, є долина нарцисів. Було б дуже добре, якби ми її відвідали», – розмірковує педагогиня.

У Анни Валігури сьогодні перший урок у «Багатопрофільному ліцеї для обдарованих дітей». Колектив учителів ліцею збільшився, бо зросла кількість учнів.

«Цьогоріч у нас навчатимуться 233 учнів. Навчання в ліцеї триває з сьомого по 11 класи. Реформа «Нової української школи» особливо нас не торкнулася, бо, насамперед, стосується першачків. Проте і у нас є зміни: ми дали вчителям автономію. Кожен педагог, знаючи, скільки годин він має, може самостійно планувати уроки та обирати їх типи: урок-подорож, екскурсія, зустріч, іспит, конференція», – розповідає Сергій.

Вчителька хімії Поліна Чухненко уже спланувала, як скористається автономією:

«Щоб полегшити сприйняття матеріалу, проводитиму уроки із застосуванням інтерактивної дошки, використовуватиму програми Learning Apps. Бо так діти, наприклад, можуть спробувати змоделювати на дошці хімічну ситуацію. Навчальний процес стає цікавішим для них».

«Для нас «Нова українська школа» – комфорт кожного учня», – каже Сергій Кізіма та продовжує екскурсію до кабінету соціально-психологічної служби. Тут – м’які оранжеві пуфи, рожеві крісла, столик з піском для терапії та багато олівців для малювання. Вчителі кажуть: учні дуже люблять цей кабінет.

«Переїжджаючи в школу-інтернат, діти спочатку почуваються невпевнено. Тому ми проводимо для них тренінги для адаптації, розповідаємо про можливості розвитку, підвищення самооцінки, зниження тривожності, протидії булінгу. Учні тут і навчаються, і проживають разом. У них спільне дозвілля, це їх згуртовує. Вони швидше звикають до нових умов», – пояснює практична психологиня Катерина Данчук.

На завершення екскурсії Сергій Кізіма пригощає нас кавою у себе в кабінеті. Тут вчитель ділиться:

«Чи не найважливіше завдання ліцею – підготувати учнів до дорослішання. Прагнемо, щоб вони, вийшовши зі стін ліцею 18-річними випускниками, знаходили себе у цьому житті».

 

Оксана Чорна

Фото Юлії Драган

 

 

Коментарі