Вступна кампанія 2018: інтерв’ю із відповідальним секретарем приймальної комісії ЧНУ Тарасом Звоздецьким

Про підсумки цьогорічної вступної кампанії, розподіл бюджетних місць та нововведенння, з якими зіткнулися абітурієнти, спілкувалися із відповідальним секретарем приймальної комісії, доцентом кафедри математичного аналізу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Тарасом Звоздецьким.

 

Скільки абітурієнтів подали заяви до ЧНУ та які спеціальності цьогоріч стали лідерами з кількості заяв?

Цьогоріч вступна кампанія пройшла нормально. Не було жодних технічних збоїв. Хоча кількість цьогорічних абітурієнтів трохи менша, ніж торік, все відбулося на стабільно хорошому рівні. Останні роки незмінно найпопулярнішими залишаються спеціальності «Право», «Англійська філологія», «Англо-український переклад» та «Міжнародні відносини».

А наскільки зменшилася кількість абітурієнтів, порівняно з минулим роком?

Торік було приблизно 27 тисяч заяв абітурієнтів, цього року – 23 з половиною тисячі.

«ЧНУ, окрім надання якісної освіти, приваблює студентів з усієї України своєю понад столітньою історією та давньою архітектурою».

Вже декілька років поспіль ЧНУ потрапляє до ТОП-10 ЗВО з найбільшою кількістю заяв від абітурієнтів. Чим наш ЗВО приваблює абітурієнтів з усієї країни?

По-перше, це, звісно, надання якісної освіти в університеті. По-друге, наш виш відомий своєю ґрунтовною історією. Не кожен заклад вищої освіти може похизуватися понад столітніми традиціями. По-третє, також важливо, напевно, і те, що центральний корпус університету розташований у  колишній Резиденції митрополитів Буковини і Далмації, яка внесена до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Тому багато хто знає про ЧНУ не тільки як про університет, а як і про відому туристичну архітектурну пам’ятку та візитівку Буковини.

Щодо бюджетних місць: як цьогоріч змінився розподіл місць державного замовлення та чи існують бюджетні місця для усіх спеціальностей?

Цьогоріч бюджетні місця є майже для всіх спеціальностей. Щодо першокурсників, то розподіл відбувається за допомогою так званого адресного розміщення місць держзамовлень. Якщо пояснювати коротко – бюджетні місця самі «йдуть» за найкращими абітурієнтами із найвищими рейтинговими балами. Чим більше абітурієнтів та чим вищі пріоритети вони вказують, тим більше наш університет може отримати місць держзамовлення.

«Кількість бюджетних місць регулює не університет, а Міносвіти загалом. Більше місць держзамовлення отримують ті заклади, куди абітурієнти із найвищими балами подали заяви на перші пріоритети».

На сайті приймальної комісії ЧНУ є документ, де вказано максимальну кількість бюджетних місць для кожної спеціальності. Там, наприклад, для спеціальності «Екологія» вказано 31 держзамовлення, а вступників, зарахованих навчатися «на бюджет», усього 13. Для «Комп’ютерних наук» максимальний обсяг – 30, а зараховано всього 9. Чому така разюча відмінність між цифрами та від чого залежить кількість бюджетних місць для кожної спеціальності?

Якщо б не було цих максимальних обсягів, то могло б так статися, що всі бюджетні місця підуть у кілька найпопулярніших університетів, тобто для менш популярних нічого не залишиться. Для цього у кожного університету є верхня межа – скільки зможуть прийняти на кожну спеціальність абітурієнтів на місця держзамовлення. Саме це вказано у максимальних обсягах на ту ж «Екологію» – 31 місце. Це не означає, що всі місця – наші. Наприклад, за спеціальністю «Екологія» абітурієнтів готують в десяти університетах України. На всю Україну виділяється, скажімо, 300 місць держзамовлення. А сума всіх цих максимальних обсягів може бути не триста, а, наприклад, п’ятсот, шістсот. Наш університет може прийняти 30 місць, Київський – скажімо, 130, ще хтось – 50, 60 тощо. Додають суми максимальних обсягів усіх університетів. Їх буде, наприклад, 500-600. А місць є лише 300. Так от результат від цього адресного розміщення: вступники з найвищими балами по всій Україні отримують державні місця в бажаних навчальних закладах. Але зрозуміло, що мало хто з університетів буде мати всю максимальну кількість абітурієнтів – хіба що, якщо всі з високими балами. Наступного року тим університетам, де прийняли більше студентів на місця держзамовлення, дадуть більше бюджетних місць. Там, де прийняли менше абітурієнтів, кількість державних місць буде зменшуватися. Чим менш популярний університет – тим ця частка рекомендованих менша. Таким чином це все регулюється.

«Вже отримані університетом місця держзамовлення не «згоряють». Відповідно до правил та вимог здійснюється переведення абітурієнтів-пільговиків чи «контрактників» на вакантні бюджетні місця».

Трапляються випадки, коли місця держзамовлення «згоряють» – абітурієнт, який рекомендований до зарахування на місце держзамовлення, обирає іншу спеціальність та подає документи «на контракт»?

Жодні місця не згоряють. Як рукописи, так і бюджетні місця не горять. Хтось думає, що «горять» місця на тих спеціальностях, де максимальна кількість – 30, а рекомендованих 13. Це неправда, наші місця – це ті, які ми отримали внаслідок розподілу, ось ці 13. Якщо хтось був рекомендований до зарахування за держзамовленням і подав документи – він зарахований. Якщо хтось, хто був рекомендований, не подав оригінали – він вже більше ніде не зможе в Україні вчитися на державному місці. Це місце на певний час залишається в університеті для того, щоб переводити на вакантні місця вступників. Є чітко затверджені правила, кого можна переводити на конкретне місце. Насамперед, це вступники пільгової категорії та абітурієнти, котрі вже подали оригінали документів «на контракт». Переводити можна на ті спеціальності, яким сама держава надає підтримку. Минулого року таких вакантних місць в нас було близько 180, а перевели ми майже 140 абітурієнтів – тих, хто мав на це право. 40 місць за цими правилами використати ми не змогли, тому віддали їх до Міністерства. З різних університетів подають такі зайві вакантні місця назад, а держава вирішує, кому їх віддати. Після цього той чи інший університет може написати заяву, що до них документи подала сирота, дитина учасника бойових дій чи людина з інвалідністю тощо. Це ті, хто згідно правил не входить до числа абітурієнтів, які претендують на вакантні місця, але можуть бути зараховані на держмісця відповідно до розподілу Міністерства.

«Цього року не виставляють жодні бали за творчі заліки. На «Журналістику» взагалі відмінили будь-які творчі випробування».

Цьогоріч абітурієнти, які подавали заяви на спеціальності «Журналістика», «Середня освіта (Фізична культура)» та «Середня освіта (Музичне мистецтво)» не здавали творчий конкурс як іспит, а подавали тільки три предмети ЗНО. Якось змінилася кількість заяв від абітурієнтів на ці обрані спеціальності після нововведень?

В умовах прийому до всіх вузів передбачено, що творчих конкурсів на «Середню освіту (Музичне мистецтво)», «Середню освіту (Фізичну культуру)» та на «Журналістику» немає. Замість них дозволено проводити так звані творчі заліки, де жодну оцінку не виставляють. Конкурсний бал рахують за результатами трьох предметів ЗНО та документа про повну загальну середню освіту. А творчий залік дозволяє зрозуміти, чи може той чи інший вступник навчатися на спеціальності, чи ні. Це вже за бажанням університету. Скажімо, для «Журналістики» цьогоріч вирішили, що не потрібен творчий залік. Усі, хто мають бажання вступити, поступлять, а якщо вже в процесі навчання зрозуміють, що журналістика – це не їхнє, або самі залишать університет, або їх відрахують за неуспішність. На спеціальностях «Середня освіта (Фізична культура)» та «Середня освіта (Музичне мистецтво)» вирішили, що їм краще проводити залік. Тому, хто не має жодного хисту до музики, можливо, і не варто поступати сюди. Так само і на фізичну культуру. А кількість заяв залишається приблизно на тому ж рівні впродовж останніх років. Творчий конкурс якось особливо не вплинув на це.

Щодо географії абітурієнтів: яке співвідношення місцевих та приїжджих? 

Якоїсь чіткої статистики ми не ведемо. Зрозуміло, що багато вступників проживає у Чернівцях, але є абітурієнти і з Миколаївської, Херсонської, Одеської, Київської, Луганської, Донецької областей. Звісно, що найчастіше подають заяви вступники із найближчих регіонів – Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької, Львівської області.

Чи є спеціальності, які абітурієнти обирають не надто часто? 

Такі спеціальності існують. Наприклад «Середня освіта (Румунська мова та література)». Виділили 8 місць державного замовлення, але туди не подали жодної заяви. Є також спеціальність «Середня освіта (Фізика)», максимальна кількість держзамовлення там була 5 місць. Заяв подали 10-12, але за результатами цього адресного розміщення жоден абітурієнт не був рекомендований на цю спеціальність.

Насамкінець про магістрів. Скільки цьогоріч університет випустив бакалаврів та прийняв магістрів? 
 
Приблизно 65-70% випускників бакалаврату продовжують навчатися за освітнім ступенем магістра. Так було позаминулого й минулого року, цьогоріч очікуємо приблизно такого ж результату. Звичайно, основна кількість магістрів – це випускники ЧНУ, приблизно 80-90%. Хоча є і вступники з інших областей.
  
 
Анна Колісник
Фото Юлії Драган
 
 
 

Залишити відгук

Залишити відгук