0
Чернівчанка Світлана Олексійчук продовжує ділитися прочитаними книгами, які варті вашої уваги.
Цього разу мова йтиме про «Велику книгу «лінивої мами». Популярна книга дитячого та сімейного психолога Анни Бикової покликана допомогти зробити дітей щасливими. Також вона розповість вам, як вимкнути у собі маму-перфекціоніста та коли варто допомогти дитині, а коли – утриматись від цього.
Лінивою бути погано, скажете ви, а я, приєднуючись до автора книги, заперечу вам. Цього треба вчитися. Щоправда, лінь має бути правильною. Це не тоді, коли п’ятирічна дитина сама шукає, що поїсти, бо мама зайнята гаджетом, або ще гірше, взагалі забула про батьківські обов’язки. Це про те, що в чотири роки дитина вже має роздягатися сама, а в п`ять – мати дрібні хатні обов’язки.
У книжці не йде мова про вимушену ранню самостійність, яка виникає внаслідок байдужого ставлення до дитини, йдеться не про справжню лінь, а про створення умов для розвитку дитячої самостійності.
Письменниця є практикуючим психологом. За освітою Анна Бикова математик, психолог, працювала в дитячому садочку. Є мамою двох хлопчиків. Уся теорія в книжці не просто теорія, а практичні рекомендації, дружні поради. А ще, окрема похвала дотепним ілюстраціям.
Маючи досвід роботи з різними дітьми, авторка пропонує чудові, нескладні ігри, які розвивають, збагачують емоційний інтелект, і що найголовніше – зміцнюють контакт між батьками та дітьми.
Тут ви знайдете детальну інструкцію: як гратися так, щоб дитина отримувала найцінніше – знання, підтверджені діями, власними діями.
Я засвоїла, якщо хочеш, щоб дитина малювала, читала, грала у футбол, то прийдеться продемонструвати ці всі дії на власному прикладі.
І це справді працює. Наприклад, коли малюю я, то до мене з олівцями прийде мій син і запропонує свою допомогу. Я завжди радо приймаю її.
Анна розвінчує міф про те, що після трьох вже пізно. Я читали книгу Масару Ібуки про ранній розвиток «Після трьох уже пізно», книжку він написав в 1971 році, а докази, того, що нові нейрони в мозку дорослого продовжують формуватися, отримані в 1998 році. Автор закликає батьків видихнути і проводити більше часу з дітьми граючись, а не навчаючи.
Мами, які бояться щось не встигнути чи не додати до розвитку своєї дитини на ранньому етапі, перестаньте непокоїтися й поспішати водити дитину на всі можливі та неможливі гуртки. Для хорошого розумового розвитку, дитина має встигнути «награтися» бо розумовий розвиток тісно пов’язаний з емоційним та фізичним.
Важливий момент – потрібно навчити дитину мати свою думку, вміти обирати.
Автор пише: «Дозвольте дитині вибирати там, де це можливо. Нехай з необхідністю самостійного вибору вона зустрінеться раніше, ніж з вибором професії або супутника життя. Щодо вибору секції. Якщо дитина зовсім нічим не хоче займатися, тоді «займати» її доведеться батькам. Кажу це без негативного відтінку, маючи на увазі, що батьки повинні зацікавити малюка, брати його з собою на різні заходи (якщо вони відповідають його віку), захоплювати його своїм інтересом. Шукайте те, чим захочеться займатися разом. Якщо батьки чимось захоплюються, то й дитина може зацікавитися».
Почніть з найпростішого: вибір тістечка в супермаркеті, колір панамки, шкарпеток. Важливо продемонструвати, що думка дитини є важливою.
Ця книга з тих, які хочеться розібрати на цитати, не вірите? Ось декілька:
«Виховуючи дітей, ми виховуємо самих себе».
«Ставте запитання дітям, ставте запитання самим собі.
На діалогах будуються відносини».
«Ми не можемо надати дитині готові інструкції для виходу з будь-якої ситуації, бо життя набагато багатше на події, ніж нам малює уява».
«Лінива мама» прагне, щоб будь-які заняття приносили відчуття легкості і задоволення. Потрібно обходитися без «напрягів».
Якщо вас зацікавила ця книга і ви думаєте, де її придбати, то раджу вам електронний магазин книг yakaboo.ua/ ( https://www.yakaboo.ua/). Окрім цієї книги, там є ще низка інших праць автора. Я от в очікуванні замовлення книги Ганни. Так що незабаром чекайте новий відгук.
