0
У книзі випивки навіть не озеро, а ціле море.
Якщо Ви плануєте яскраву подорож, зібрались відпочити на морі та не знаєте, яку атмосферну книгу прихопити у дорогу, ця стаття для Вас. Чернівчанка Світлана Олексійчук буде ділитися своїми улюбленими виданнями, аби ваше дозвілля було цікавим. Перша рекомендація — це книжка «Комо». У своєму культовому романі сербський письменник Срджан Валяревич описує місячний побут ліричного героя над озером Комо: шикарні вечері, дорогий алкоголь, прогулянки горами, загравання з місцевими дівчатами… Втім, другим, прихованим дном, яке й забезпечило «Комо» світову популярність, є війна, що трясла екс-Югославією впродовж дев’яностих років. Тільки ця книжка – з тих найкращих зразків психологічної воєнної прози, де слово «війна» майже не вживається і де взагалі немає описів батальних сцен.
«Комо» – це видання ідеальне для відпочинку та подорожей. Автором є Срджан Валяревич. Книга дуже алкогольна, випивки тут навіть не озеро, а ціле море. Якшо «копнути» глибше, і трохи прочитати про автора, то виявляється, що він справді мав проблеми з цією звичкою, зловживанням спиртного довів себе до інсульту, після чого розпочав нове життя без чарки.
Цікавий досвід письменника. Він щирий, дотепний і такий живий, не пафосний. Його фрази, наче лежать на поверхні твоїх думок, але йому вдалося сформулювати їх точніше. Ось одна із них: «Подумай, в якому кошмарі людина може опинитися. Кошмарі, який одна людина готує людині іншій. Я сидів на березі озера й читав про це. Світ сповнений нічними кошмарами. Світ складається із таких середовищ. Інформаційна доба. Гівняна доба. Продавання гівна. Доба всеохопної байдужості. Доба малодушності, що триває вже кілька останніх тисяч років».
Трошки ясності для вас, читачі. «Комо» — це книжка сербського письменника, який любить свою країну, але вона не відповідає йому взаємністю, бо зайнята війною. Свою любов письменник топить у вині. Несподівано для себе, не без допомоги друга, який відправив заявку замість нього, отримує Рокфеллерівську стипендію на проживання упродовж місяця у резиденції для науковців і митців на березі італійського озера Комо.
Там він загалом пиячив, знайомився з місцевими людьми, в основному за чаркою. Серед нових знайомих були як дівчата, так і чоловіки. Підкорює манера автора знаходити спільну мову із звичайними «не богемними» людьми. На віллі ж його оточують степенідіанти. Серед них визначні хіміки, орнітологи, біологи, фізики, фотографи, музиканти. Одні справді чудові й талановиті, а інші – звичайні сноби. Не хочу спойлерити. Але додам, що про любов і про секс там теж є.
Я читала про історію цього озера, вілл навколо, про цю чарівну місцевість, а коли задрімала, то мені наснилось і те озеро і гора і лавка Плінія, на якій я грілася на сонці. Хай би був це «сон в руку».
Комо. Рік видання: 2016
Кількість сторінок: 208
Видавництво: Книги – ХХІ
Переклад: Андрій Любка
Довідка
Срджан Валяревич народився в Белґраді 16 липня 1967 року. Написав п’ять романів і дві збірки віршів. Пияцтвом довів себе до інсульту й часткового паралічу. Після чого розлучився з чаркою, але згадує про неї з ніжністю й теплом. Уникає публічності, інтерв’ю, рідко виступає.
Школу не любив, університет не відвідував, пізно почав читати, писати – ще пізніше, але став одним із найкращих сербських письменників сучасності. Кожному своєму романові, оповіданню, віршу віддав часточку самого себе. Те, що з ним сталося і що він пережив, для багатьох було б трагедією. Для нього є одним із кращих періодів у житті.
Його роман «Комо» перекладений на десяток мов і нагороджений премією KulturKontaktAustria.
