Майолікове панно. Хто автор богів на фасаді Художнього музею

Історик Сергій Осачук розповів про власне відкриття.

Фото: Юлія Драган

Історик Сергій Осачук встановив справжнє авторство майолікового панно на фасаді Чернівецького обласного художнього музею. Автором цієї витонченої сецесійної алегорії був чернівецький художник, професор Євген Максимович. А її майстерне виконання здійснила найвідоміша керамічна компанія Австро-Угорщини – Порцелянова Мануфактура Жолнаї з міста Печ (Угорщина).

У коментарі «Шпальті» Сергій Осачук детально розповів про власне відкриття.

«Буквально вчора, коли працював над зовсім іншою темою, знайшов газетний матеріал, датований березнем 1904 року. У ньому, зокрема, зазначено, що чернівецький журналіст відвідав майстерню художника, професора та викладача Євгена Максимовича. Художник працював у Резиденції митрополитів Буковини і Далмації на географічному факультеті. Після розмови з митцем, журналіст детально описав його манеру, стиль і те, як художник познайомився із віденською сецесією. У публікації також йдеться, що Максимович був відомим у місті декоратором внутрішніх інтер’єрів готелів, а також ресторану-кафе «Bell Vue». Окрім цього, він займався декоративним оздобленням кав’ярні «Габсбург» та фронтальної частини художньої композиції на фасаді будинку колишнього Буковинського ощадбанку, а сьогодні обласного художнього музею у Чернівцях», – розповідає Сергій Осачук.  

Історик зазначає, що спеціально не займався дослідженням авторства майолікового панно на фасаді Художнього музею. Проте багато років панно досліджувала колишня директорка обласного Художнього музею Тетяна Дугаєва. За її версією, автором панно є німецький художник Йозеф Адольф Лянг.

«Автографа автора на майоліковому панно немає, але виходячи із інформації, яка надрукована в газеті, можна вважати автором композиції Євгена Максимовича. Хто переносив ескіз на керамічну плитку теж невідомо, можливо це був і Йозеф Адольф Лянг», – каже Сергій Осачук.

Екскурсовод Євгенія Пушкова розповіла, що означає майолікове панно на фасаді Художнього музею:

«Це алегорія Австро-Угрорщини у момент «золотого віку». Це карта держави, дванадцять коронних земель, де кожен Бог має своє значення. Буковину зображено під вінком, це означає, що її прийняли в сім’ю австрійських держав», – повідомила пані Євгенія.

На панно боги розташовані групами згідно з основним принципом модерну: динамічна рівновага замість дзеркальної симетрії.

Довідка:

Ярослава Дерев’янко