Обирали-обирали, та не вибрали. Як чернівецьким абітурієнтам не помилитися із вибором майбутньої професії

Згідно із статистичними даними незалежного аналітичного центру «CEDOS», кожен третій український студент не планує після закінчення вишу працювати за спеціальністю.

Серед тих, хто обрав спеціальність, яка була їм цікавою, 68% студентів планують працювати за фахом. 62% студентів, які обирали, ким бути, орієнтуючись на майбутнє працевлаштування, престиж професії та рівень заробітку, хочуть у майбутньому мати роботу, пов’язану з їхньою спеціальністю.

Натомість студентів, котрі обирали спеціальність під впливом батьків, знайомих чи якихось зовнішніх факторів (наявність бюджетних місць, низька вартість контрактного навчання), та які планують працювати за спеціальністю, всього 30%. Чому ж в Україні так багато студентів після закінчення вишу планують перекваліфікуватися? Як не помилитися у виборі майбутньої професії та обрати саме ту, котра приноситиме не тільки фінансову стабільність, а й психологічно-емоційну рівновагу та зацікавленість?

У Чернівецькому обласному центрі зайнятості повідомляють, що найчастіше за допомогою у виборі професії звертаються школярі 8-10 класів. Учнів цікавить, які спеціальності потрібні на ринку праці, в якому виші їх можна здобути. Спеціалісти з профорієнтації служби зайнятості пропонують учням пройти психодіагностичне тестування, інформують про актуальні професії на ринку праці, залучають до професіографічних екскурсій на підприємства та до проведення Днів відкритих дверей навчальних закладів.

«Причинами того, що такий великий відсоток випускників вишів працюють не за спеціальністю є необізнаність українських абітурієнтів при вступі до ВНЗ. За декілька років навчання вони зі здивуванням виявляють, що обрана професія – нецікава, не відповідає сподіванням чи просто не принесе очікуваного доходу», – каже провідний фахівець з питань зайнятості Чернівецького обласного центру зайнятості Марина Івасюк.

За її словами, буває, що професії, які ще три роки тому вважали затребуваними, втрачають попит сьогодні.

«В українських ВНЗ ставку роблять на теорію, а навчальні програми не відповідають викликам часу та не надають практичних знань. У той час, як роботодавець хоче побачити на співбесіді готового спеціаліста, який має практичні навички», – розповіла пані Марина.

Проте не всі школярі чи абітурієнти у виборі професії покладаються на допомогу спеціалістів. Багато хто керується настановами батьків, друзів, майбутніми перспективами, котрі не завжди відповідають дійсності.

Цьогорічна абітурієнтка Анастасія Агатій планує вступати саме до чернівецького закладу вищої освіти, однак остаточно не визначилася, на які спеціальності подаватиме документи.

«Я досі не обрала свою майбутню професію. Хотілося би бути вчителем англійської мови або ж перекладачем. Для вибору спеціальності керуватимуся тільки предметами ЗНО, іспити з яких складала. Хоча зараз я відчуваю тиск батьків, котрі хочуть, щоб я подавала документи до безлічі не цікавих мені вишів та факультетів. Також відчутне незнання ринку професій, тому доволі складно визначитися», – розповіла дівчина.

Як повідомляють спеціалісти із профорієнтації чернівецької молоді, найчастіше при виборі професії абітурієнти стикаються із наступними проблемами:

1. невміння оцінити власні здібності, інтереси, можливості;
2. необізнаність щодо того, який вид професійної діяльності найбільше підходить;
3. невміння оцінити власний потенціал;
4. недостатня поінформованість про стан ринку праці та про професії, що актуальні сьогодні;
5. невміння розробляти стратегію кар’єрного зростання.

         Варто зазначити, що проблемою для українських школярів є те, що в навчальних закладах не приділяють достатньої уваги профорієнтації учнів. Навчальна програма побудована так, що майбутні студенти вивчають безліч дисциплін, глибоке знання яких не потрібне їм у професійному майбутньому. Цьогорічна абітурієнтка Анастасія Агатій розповіла, що завдяки програмі обміну досвідом, учасником якої є її школа, дізналася багато про те, як здобувають середню освіту за кордоном.

         «Знаю, що школярам Польщі у старших класах пропонують обрати конкретний профіль освітньої програми – творчий, природничий чи гуманітарний. Відповідно до того, що тобі більше подобається, ти обираєш будь-який із запропонованих напрямів і вивчаєш 5-8 дисциплін, а не 20, як у нас. В Україні також практикують подібне, але це все тільки умовно. Навіть якщо ти вибереш гуманітарний профіль, то все одно вивчатимеш фізику, хімію, біологію та математику. Звісно, не в таких масштабах, як мови, літературу, історію, однак таке різноманіття предметів все одно призводить до того, що ти мусиш вивчати дуже багато всього зайвого. Так і виходить, що український випускник плутається у спеціальностях, не може достатньо приділити уваги тому, що йому необхідне в майбутньому і, зрештою, не має потужної бази із жодної дисципліни».

         Спеціально для «Шпальти» провідний фахівець з питань зайнятості Чернівецького обласного центру зайнятості Марина Івасюк виділила топ-6 власних порад для абітурієнтів щодо профорієнтації:

1. Краще визначитись з вибором професії заздалегідь. Варто дізнатись якомога більше про майбутню спеціальність.

Нерідко абітурієнти, які хочуть стати, наприклад, журналістами, основною причиною свого вибору називають бажання: «засвітитися на телевізорі», і зовсім не знають, що робота журналіста складна, емоційно важка, а іноді навіть небезпечна для здоров’я та життя. Абітурієнти, які подають документи на економічні факультети, зазвичай уявляють собі статус і гроші, а не тяжку роботу з цифрами, паперами, звітами.

 Не полінуйтеся, попросіть знайомих чи родичів, які працюють за фахом, про який ви мрієте, розповісти або показати, що саме і як вони роблять. Відвідайте дні відкритих дверей у навчальних закладах.

2. Вибираючи майбутню професію, не орієнтуйтеся лише на її престижність.

Юристи, банкіри, економісти, фінансисти дійсно залишаються лідерами серед престижних професій, але ринок праці ними вже давно переповнений. Тож з позиції перспективи, ви можете залишитись з гарним дипломом, але без роботи.

3. Не думайте, що люди, які отримали престижну професію, але нині сидять без роботи, просто невдахи, а з вами буде по-іншому.

     Щороку роботодавці стають все вибагливішими і на ринку праці виживе лише той, хто, крім звичайного вузівського диплому, має ще безліч умінь і знань.

4. Не відвертайтесь від «непрестижних» професій, дотримуючись стереотипу про них, як про «чорну» і низькооплачувану роботу.

     Представники робітничих професій сьогодні на вагу золота. Відповідно й зарплатня у гарних фахівців у цій сфері іноді навіть вища, ніж у деяких «престижних» спеціалістів.

5. Продивляйтеся оголошення роботодавців та зверніться за рекомендаціями до центрів зайнятості.

     Вони допоможуть вам зрозуміти, чи потрібна на ринку праці ця спеціальність.

6. Якщо ви не знаєте, яку спеціальність обрати, краще зверніться до фахівців.

     Центри зайнятості допоможуть вам визначитися з вибором майбутньої спеціальності, враховуючи ваші потреби і здібності. Також ви можете пройти онлайн-тестування на офіційному Інтернет-порталі Державної служби зайнятості: http://profi.dcz.gov.ua/.

Анна Колісник