Будинок, як людина: «фасад» – «заштукатуримо», «очі» – «видряпаємо».
Останнім часом чернівчани встановлють металопластикові вікна та двері в історичних будівлях у центрі міста, а фасади будинків – «обліплюють» пінополістерольними плитами, чим спотворюють архітектурні пам’ятки й ансамблі. Чернівчанин Олександр Білоус пише про те, чому немає спільної стратегії ремонтних робіт для старої частини міста та що не варто встановлювати металопластикові вікна на будівлях в історичній частині.
Декілька днів тому у мережі активно обговорювали ситуацію щодо заміни старих автентичних вікон у приміщенні Чернівецького музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської на металопластикові. Тоді йшла мова, що встановлюють їх без дозвільної документації, та з’ясувалося, що у керівництва театру є всі погодження на ці роботи. І замінюють не автентичні, а вже радянського періоду реставрації портали на дерев’яні, зроблені за німецькою технологією.
Але це не змінює стан справ у хаотичній заміні вікон у центральній частині міста, ареалі історично населених місць та пам’ятках національного та місцевого значення.
Останніми роками мешканці будинків і квартир почали встановлювати металопластикові вікна та двері, а фасади будинків – «обліплювати» пінополістерольними плитами, чим спотворюють архітектурні пам’ятки й ансамблі. Усе це за потурання керівництва держави, бо корисну справу – впровадження енергоефективних програм, перетворили на курс зі знищення автентики кам’яниць.
Найдешевший спосіб енергозбереження дається місту дорогою ціною — такі вікна помітно спотворюють пам’ятки архітектури. У старовинних кам’яницях центру міста активно встановлюють пластикові вікна та броньовані двері замість оригінальних елементів, притаманних споруді. Такі зміни необдумані та невиправдані…
Заміна вікон у історичній частині міста є нищенням пам’яток архітектури та порушенням норм чинного законодавства. Якщо хтось викидає старі вікна й ставить пластикові — це злочин, за який передбачене покарання у вигляді адміністративної, чи кримінальної відповідальності (Закон України про охорону культурної спадщини (VIII розділ).
Тож у жодному разі не можна змінювати формат вікна, бо врешті-решт доведеться все повертати назад і платити великий штраф. Те ж саме стосується заміни вхідних дверей. Люди повинні розуміти, що дерев’яне вікно корисніше та безпечніше. Якщо ви живете у центрі міста, і у вашому будинку встановлені старі вікна, їх потрібно реставрувати. Очевидно, що самостійно й за свої гроші, бо у Чернівцях немає програми допомоги мешканцям будинків із заміни вікон та дверей, подібної до програми німецького товариства з міжнародного співробітництва GIZ у Львові, яка, щоправда, співпрацює з нами в інших напрямках.
Не раз задумуюся, чому чернівчанам не важливо, як виглядає стара частина міста, а людям, причетним до влади байдуже? Невже з Києва має прийти директива, як мешканцям будинків міняти старі вікна на нові, та як реставрувати фасади?
Після «євроремонтів» у будинках повністю руйнується архітектоніка фасадів, оскільки трьохдільні вікна міняють на дводільні, дводільні — на однодільні, верхні горизонтальні поділи вікна роблять, як кому зручніше. Частина вікон коричневого кольору, інша частина — білого… Ще одне болюче питання, чи можна фасади будівель кожному власнику розмальовувати як заманеться, не зважаючи на колір фасаду інших будинків, інший аспект – чи кожен магазин повинен викладати тротуарну плитку біля свого закладу по-своєму? Болючим питанням історичних вулиць є «шпаківні» мансард на дахах. Чому немає спільної стратегії ремонтних робіт для старої частини міста?
Те, який вигляд матиме історична частина міста, залежить від кожного з нас, тому перш, ніж замінювати старі вікна на нові металопластикові та різнокольорові, подумайте, чи матиме це естетично привабливий вигляд та що залишаємо нашим нащадкам.
Колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Шпальти» може не поділяти думки, висловленої у матеріалі.