0
Про літак, який завжди приземляється із зустрічним вітром, дев’ятигодинний прогноз та чому 1 мм опадів, це як на 1 квадратний метр вилити 1 літр води.
Про перші метеорологічні спостереження у Чернівцях
На території Чернівецької області спостереження проводять три станції: авіаційна метеорологічна станція «Чернівці» разом з метеорологічним локатором (МРЛ), станція «Селятин» та озерна станція «Новодністровськ».
Перші метеорологічні спостереження у Чернівцях почали проводити в 1820-1825 роках, проте на той час вони були ще не точними. Вже після 1835 року починають проводити перші спроби із організації спостережень за погодою.
Авіаційно метеорологічна станція цивільна, розташована вона за адресою: вулиця Чкалова, 30, це один із підрозділів Гідрометцентру. На станції не вистачає спеціалістів, із можливих 39 посад згідно штатного розпису, тут працюють 30 людей, в основному – усі жінки.
«Авіаційна метеорологічна станція – це відділ метеорологічних прогнозів. Насамперед нашою спеціалізацією є авіація, але окрім цього, ми займаємося обслуговуванням народного господарства», - розповідає начальниця відділу метеорологічних прогнозів АМСЦ Ірина Губіна.
Літак завжди приземляється із зустрічним вітром
Аби скласти прогноз погоди, на АМСЦ проводять повний комплекс спостережень та аналіз метеоінформації. Щотригодини в міжнародний банк метеоданих передається метеорологічна інформація, яка наноситься на карти погоди всього світу і використовується всіма міжнародними прогностичними центрами.
«Літак сідає на смугу зі швидкістю від 200 до 250 км/год (менше бути не може). Він завжди повинен заходити на посадку із зустрічним вітром, який його гальмує (довжина злітно-посадкової смуги всього 2216 м)», – наголошує Ірина Губіна.
Скільки годин на добу світить сонце
Біля злітно-посадкової смуги знаходиться метеорологічний майданчик, на якому розташовані прилади для спостереження за погодою. Техніки-метеорологи спостерігають за погодою постійно.
«На майданчику спостережень трава не повинна бути високою, максимум 20 сантиметрів. Більшість приладів, які у нас є, призначені для народного господарства, – зазначає начальниця відділу метеорологічних спостережень Фаїна Боднар.
«Тут розміщені різноманітні термометри. Маємо й нові прилади – датчики, які підключені до комп’ютера та автоматично висвітлюють на екранах моніторів показники із приладів», – пояснює пані Фаїна.
На метеомайданчику проводять спостереження за температурою грунту на глибинах під рослинним покривом. Бачимо сім градусників. Кожен з них має певну глибину, починаючи від 20 сантиметрів. Останній, який нам показує пані Фаїна, довжиною у три метри двадцять сантиметрів.
«Подивіться, який він. Дані про температуру на глибинах є дуже важливі, вони потрібні для народного господарства, наприклад, коли люди копають криницю».
Далі цікавіше, прилад на який неможливо не звернути увагу, має назву геліограф. За його допомогою визначають, скільки годин на добу світило сонце.
«Там є спеціальні позначки, коли світить сонце, стрічка, яка розміщена в приладі, пропалюється. Далі, за цими пропалинами ми визначаємо, якою була тривалість сонячного сяйва упродовж дня», – повідомляє начальниця відділу.
Стрічки у приладі змінюють щодня: узимку один раз на добу, а влітку – два.
«Звечора, коли сонце заходить, стрічка змінюється і повертається на схід, а в обід, коли полудень (тоді сонячне світило перебуває у зеніті, тобто під кутом 90 градусів), стрічку змінюємо та повертаємо на захід».
Йдемо далі та бачимо знову ділянку із землею. Якщо перша ділянка була звичайною, то на цій земля скопана.
«На цій ділянці техніку щотригодини необхідно визначати, яка температура на поверхні ґрунту, а також мінімальну та максимальну температуру упродовж цього часу».
1 мм опадів, це як на 1 квадратний метр вилити 1 літр води
Прямуємо далі, перед нами стоїть відро. Пані Фаїна одразу зазначає, що це опадомір для визначення кількості опадів. Щошість годин технік метеоролог проводить виміри кількості опадів, що випали.
«1 мм опадів, це як на 1 квадратний метр вилити 1 літр води. Наша земля не встигає все одразу поглинати, тоді вода починає стікати у стічні труби та річки. Якщо за короткий період часу випадає більше 30 мм опадів, то це є стихійно небезпечно, одночасно збільшується підйом води в річках».
Також щоранку на метеомайданчику вимірюють радіаційний фон. Виміри проводять спеціальним приладом ДРГ-01Т, який встановлюється на спеціальний столик висотою 1м від поверхні землі. Здійснюють 5 вимірів, які потім осереднюють. Це середнє значення кодується відповідним кодом та передається в Київський банк даних та зацікавленим споживачам у Чернівцях. Крім того, проводяться планшетні спостереження. Для цього на відповідний столик встановлюється відрізок марлі, для спостереження за забруднення атмосферного повітря та атмосферних випадінь. Марлю змінюють кожні 2 доби та відправляють в радіаційну лабораторію м. Рівно, щоб визначити ступінь забруднення.
«На всій земній кулі проводять репрезентативні спостереження одночасно. Тобто, якщо ми вимірюємо температуру повітря о 8:50, то у цей же час це роблять і в Америці, і в іншій півкулі. Ми всі працюємо за міжнародним скоординованим часом», – каже вона.
Далі пані Фаїна показує нам психометричну будку, всередині якої встановлені термометри.
«Цими термометрами вимірюється температуру та вологість повітря. Обов’язковою умовою є те, що психрометрична будка повинна бути розміщена на висоті двох метрів від поверхні землі.
Також на метеомайданчику розміщені вітровимірювальні прилади для спостережень за швидкістю та напрямком вітру. Найсучасніший із них називається Марк 60. Один основний, а інший – резервний. Вони відповідають за визначення напрямку та швидкості вітру.
Наступний прилад, за словами пані Фаїни, часто виходить із ладу, але він є дуже важливим.
«Крім опадоміра Третякова для спостережень за опадами влітку використовується «Плювіограф». За його допомогою визначають інтенсивність опадів та ведуться спостереження за зливами, що можуть носити небезпечний характер. Інформація про інтенсивність опадів дуже важлива при проектування будівель у Чернівцях».
Одні із перших бачать схід сонця
Оглянувши всі прилади, повертаємося до кабінету пані Фаїни. Дорогою вона розповідає, що працівники метеостанції одні із перших у Чернівцях щоранку бачать схід сонця. Не залежно від погодних умов, технолог-метеоролог повинен проводити спостереження. Говоримо про те, чи є вакансії на метеостанції. Наразі в установу потрібні техніки та синоптики.
«Метеостанції потрібні фахівці вищого класу. Вони мають бути дуже відповідальними. Коли є запит від екіпажу, то відповідь має бути надана дуже швидко – менше, ніж за 2 хв. До речі, потрібно добре знати математику, адже тут постійна робота із обчисленням та кодуванням», – пояснює вона.
У кабінеті пані Фаїни затишно, окрім пристроїв, є кімнатні рослини. Милуємося гарним виглядом із вікна.
Увагу привертає щось схоже на телефон, запитую, для чого він.
Виявляється, що це гучномовний зв’язок, який дозволяє постійно зʼєднуватися із диспетчерами та синоптиками, Фаїна Павлівна демонструє.
– Синоптик метео?
– Слухаю вас.
– Перевірка зв’язку.
– Чути чудово.
Ярослава Дерев’янко
Фото: Антоніна Вишневська
