0
У Чернівецькому драмтеатрі відбувся кастинг на роль акторів першого та другого планів для фільму про Іловайськ.
У фойє третього поверху театру панує напружена атмосфера. Молоді люди тримають у руках аркуші паперу та намагаються швидко вивчити свої ролі зі сценарію. Адже за декілька хвилин декотрим із них вперше в житті доведеться демонструвати свої акторські здібності.
Серед молодих акторів і я, також вирішила перевірити, як відбуваються кінопроби у Чернівцях.
– Доброго дня, я на кастинг.
– Ну, тут моделей не набирають, але проходьте, заповнюйте анкету.
В анкеті потрібно вказати, чи є акторський або театральний досвід та іншу контактну інформацію.
– Я усім роздав текст? – перепитує хлопець зі знімальної групи.
– Візміть свої слова, ви будете Альоною, – зазначає він.
Я заповнюю анкету та намагаюся з’ясувати, хто ці люди, які прийшли на кастинг.
– А ви на таких заходах вперше? – запитую хлопця, який очікує на свій вихід.
– Так, вирішив спробувати, хочу прорватися до столиці, може і пощастить. Але тут є і актори з нашого драмтеатру, вони з досвідом, тому трохи переживаю, – каже він.
До нашої розмови долучається ще одна учасниця кастингу.
«Я працюю в ляльковому театрі, але акторського досвіду немає, тому теж трохи нервую перед виступом», – говорить жінка.
У фойє з’являться старенька бабуся, вона теж прийшла на кастинг. Жінка самостійно не може заповнити анкету, тому їй допомагає актор з драмтеатру.
– Номер 17, – гукають у фойє.
– Це твій, успіхів! – каже мені незнайомець.
На імпровізованій знімальній сцені кастинг-менеджер фотографує кожного учасника та записує відеовізитку для режисера, який потім у Києві переглядатиме відео та обиратиме акторів на зйомки.
– Ставайте на чорний хрестик та розповідайте про себе, – каже хлопець.
Під час розмови запитую, чому знімальна група вирішила приїхати саме до Чернівців, чи зніматимуть стрічку у нашому місті та чим особливий з-поміж інших цей фільм на тему війни. Кастинг-менеджер проекту Даніїл Заречинський відзначає мою допитливість та відповідає на запитання.
– Фільм має назву «Іловайська історія». Та це наразі тільки робоча назва, точної ще немає. Стрічка українського виробництва, продакшн-студії «Світлофор». Режисером фільму є Іван Тимченко. У нас проходить тур містами України: ми побували у Харкові, Чернівцях, потім їдемо до Івано-Франківська. Зйомки фільму заплановані на серпнень-вересень. Орієнтовно навесні 2019 року фільм вийде в прокат, – розповідає він.
– У Чернівцях шукаємо різнопланових акторів. Зйомки відбуватимуться у Києві, сцен з локацією у вашому місті немає. Фільм показуватиме не так війну, як людські взаємовідносини під час облоги та ізоляції людей в конкретному приміщенні.
Далі кастинг-менеджер запитує про наявність акторського чи театрального досвіду, рівень володіння російською мовою, освіту. Відтак знімаємо мою першу в житті акторську сцену. З першої проби вдалого кадру не виходить.
– Вимовляйте фрази голосніше, бо режисер вам не повірить. Уявіть собі: війна, триває бій, всюди поранені і ви кличете на допомогу. Давайте ще раз спробуємо, – допомагає мені Даніїл.
– Давайте, – зітхаю я і вже думаю здатися – розповісти, що ніяка я не актриса, а журналістка, яка прийшла написати історію про те, як шукають таланти у Чернівцях. Проте імпровізація триває. Я дослухаюся до порад, ми перезнімаємо п’ять дублів. Нарешті Даніїл каже, що цього достатньо, є з чого вибрати, аби показати кадри головному режисеру в Києві.
– А ви мені зателефонуєте? – насамкінець перепитую я.
– Якщо затвердять, обов’язково, – запевняє хлопець зі знімальної групи.
Христина Тимофійчук
