Чернівецький фестиваль для публіки, яка бачить Україну сучасною

Як зароджувався один із наймасштабніших фестивалів у Чернівецькій області «Обнова-фест» та чому організаторам важливо відкривати нові таланти, а не наслідувати хвилю популярності інших. Про культурні та духовні цінності фестивалю розповідає співорганізатор заходу Тарас  Лазарук.

Фото obnova-fest

Фото obnova-fest

Перший фестиваль, як перший млинець, але справа пішла

У 2008 році  молодіжна  організація «Товариство українських студентів-католиків «Обнова», в яку я входжу, відзначала своє десятиріччя. Я та декілька моїх друзів хотіли якось по-особливому відсвяткувати цю дату. Оскільки ми тоді були всі юні, часто подорожували різними культурно-мистецькими подіями, то і надихнулися ідеєю створення локального фестивалю у Чернівцях. Ми були наївними, бо хотіли перш за все зробити для себе свято, ніхто не знав якою непростою є робота організатора події.  Перший фестиваль був, як перший млинець – не зовсім вдалий. Тоді до нас прийшло близько тисячі людей, ніхто не думав, що «Обнова-Фест» стане такою масштабною подією в Чернівцях та області.  Деякою мірою фестиваль сформував культурне життя на Буковині, адже в час, коли ми запускалися, музей просто неба тільки починав свою діяльність. Був захід  «Букова віть» з локальними заходами, але Обнова дала поштовх до відродження життя музею.

Наше завдання – усе гармонійно поєднати на фестивалі

Коли ми провели другий раз наше свято, зрозуміли, які помилки потрібно виправити. Тоді вирішили, що кожен відповідатиме за конкретну частину роботи. Я з братом Мар’яном є ідейними натхненниками фестивалю. Мені більше до душі музика, тому за музичну сцену – вечірній концерт відповідаю я. Ярина Лазарук – дружина Мар’яна – організовує майстер-класи, а Мар’ян є модератором заходу. Ірина Заяць є головою товариства українських студентів-католиків, вона відповідає за організацію роботи волонтерів. Раніше ми їх запрошували в команду, але зараз багато охочих, інколи доводиться навіть відмовляти. Серед організаторів заходу є ті, хто колись прийшов волонтерити і залишився в нашій обновлянській родині.

Фестиваль «Обнова» – це подія не одного дня, після її завершення ми починаємо думати над тим, як зробити наступний фестиваль ще цікавішим. Упродовж року стежимо за іншими подібними заходами в Україні, дивимося, як розвивається творчість музичних гуртів, щоб запросити їх знову. З кожним роком додаються нові виклики і ми їх приймаємо. Ми не є консерваторами, навпаки різним громадським організаціям надаємо в рамках Обнови-Фест майданчик для проведення своїх локальних акцій. Скажімо, національний полк «Азов» проводить свої перформанси, а літературний простір облаштовують молоді чернівецькі поети. Люди приходять і кажуть: «Дайте нам територію, а ми зробимо те, чого у вас ще не було». Наша задача – гармонійно все об’єднати і зберегти при цьому концепцію етно-духовного фестивалю.

За принципом швейцарського годинника

Ми дбаємо про комфорт кожного відвідувача, якщо захід у програмі зазначений на певну годину, саме тоді він і має розпочатися. Дуже важливо розрахувати час для вечірньої сцени, адже всі виступи відбуваються наживо. Бувають деякі технічні затримки, але такі організаційні моменти глядачам не помітні, ми прагнемо, щоб панувала атмосфера родинного свята.  На першому фестивалі все відбулося навпаки,  сцену привезли пізно, почали її розкладати, гурти затрималися з саундчеками. Однак з кожним роком намагаємося це мінімізувати, усе має відбуватися за правилом швейцарського годинника – точно і без затримок.

Цього року гостей фестивалю розважатимуть такі виконавці  як Устим Бук, «Еффата», «КораЛЛі», «Мері», DECORUM, Театр-студія «Гердан», «Пенсія». Традиційну вогняну сцену  представить  формація «Тіні вогню», театр вогню і світла «OBRIY».

 

Наша мета – ставати кращими

Думаємо над тим, щоб організувати фестиваль на два дні. З часом ця мрія втілиться у реальність, але є речі, які не залежать від нашої команди. Цього року ми організовуємо десятий ювілейний фестиваль. На скільки мені відомо, в Україні немає схожих аналогів фестивалю. Торік на «Обнову» прийшло понад 10 тисяч гостей. На сьогодні це один із найвідвідуваніших фестивалів не тільки на Буковині, а й сусідніх областях. Схожий фестиваль з’явився в Новодністровську, вони навіть звертаються до нас за рекомендаціями. Коли ми звертаємося до влади за фінансовою підтримкою, виникає дивна реакція, тому нам допомагають наші партнери, приватні підприємці. За усі роки проведення заходу виникало багато труднощів, але наша мета – ставати кращими. Найбільшим досягнення фестивалю є те, що люди до нас приходять, відвідуваність з кожним роком зростає, отже ми рухаємося у правильному напрямку.

Люди хочуть бачити різноманіття не тільки традиційних ремесел, а й сучасних

Ярина Лазарук

Наша перша «Обнова» була дуже студентською, в організаційному плані вона шкутильгала, але в психологічному – це був справжній вибух, досі пам’ятаю ті емоції. Коли на фестиваль прийшло декілька тисяч відвідувачів, ми зрозуміли, що це може бути захід для публіки, яка бачить Україну і її майбутнє зовсім по-іншому. Тоді наш задум етнофестивалю відійшов на другий план, хоча ми  намагалися підтримати цю ідею, навіть рок-гурти підбирали на основі етностилю. Враховуючи сучасні виклики, зрозуміли, що попит є не стільки на етнос, як на оновлення української нації. Люди хочуть бачити різноманіття не тільки традиційних ремесел, а й сучасних, зокрема чим живе Європа. Таким чином відбувалися зміни й на головній сцені фестивалю, етнічні колективи виступали у дворах, а сцена наповнювалася акустикою та рок-гуртами. Також ми плануємо запрошувати закордонні гурти, але є багато українських музикантів, яких варто представити чернівецьким шанувальникам якісної музики. Адже на фестиваль запрошуємо не тільки відомих зірок, а й даємо поштовх маловідомим гуртам, наш фестиваль відкриває нові імена.

Христина Тимофійчук

Фото: Антоніна Вишневська

 

 

 

 

Залишити відгук

Залишити відгук