0
Книга «Чернівці для своїх. Екскурсія у прозі» ілюстрована малюнкам Олександра Вайсмана – чернівчанина, який нині живе у США.
5 березня Володимир Килинич презентував у медіа-центрі «Belle Vue» свою нову книгу «Чернівці для своїх. Екскурсія у прозі». Автор не називає себе письменником, а просто фізиком, який пише. Володимир Килинич розповів, що почав працювати над книжкою у 2017 році. І щотижня писав по розділу, а загалом їх – 60.
На презентацію «Чернівців для своїх», що вийшли у «Видавництві 21», прийшли й герої цієї книги. Вони не згадуються у текстах прямо. Але у збірних образах деякі чернівчани можуть впізнати себе.
«У мене українська мова не літературна, а така особлива, чернівецька. Але у книжці також є розділи і російською. І тут знову ж таки треба додати: що російська у Чернівцях – особлива мова, вона відрізняється від звичайної російської. Я дуже вдячний за ту роботу, яку доклала до цього видання Людмила Рогова, екскурсовод, яка багато знає про місто. І саме вона допомогла мені вибудувати сюжет. Дуже гармонійно вписалися малюнки Олександра Вайсмана, вони один до одного доповнюють те, про що я писав. Не кажу вже про величезну редакторську роботу Інги Кейван. Хто головний герой? Чернівці. А загалом на сторінках книжки можна буде познайомитися з майже сотнею людей. Всі вони списані з реальних персонажів», – розповів Володимир Килинич.
Автор додає, що у книзі є один виразний персонаж – Муня, тобто Емануїл. Це ім’я було розповсюджене у Чернівцях. І в його образі – різні чернівчани, які зустрічалися у житті автору.
«Я писав про вулички і місця, які знаю з дитинства. І ця книжка – це свого роду детективна мелодрама з елементами ностальгії. А до самих Чернівців я звертаюся у тексті, як до живої істоти. Книга ніби про минуле, але також про наші дні. Розповідь торкається ще 60-х років минулого століття і це як інструмент мого ставлення до сучасності. Що нічого нового в принципі у місті не відбувається. Єдине що, як каже мій товариш Бума, відбувається зміна групи крові. Тобто має пройти 10-15 років, щоб людина, яка почала жити у Чернівцях, стала чернівчанином», – зазначив автор.
Володимир Килинич також розповів, що у Європі в натовпі людей чернівчан дуже просто впізнати – за блиском очей та інтонацією. А загалом його книга присвячена тому, що таке бути чернівчанином.
«У моєму будинку жила єврейська родина, і я пам’ятаю, як мама казала своєму синові: «Сема, ты только что смотрел на луну, а теперь этими руками берешь сыр». І це не вигаданий єврейський гумор, так говорили чернівчани. Водночас я не знаю відповіді на запитання, що таке бути чернівчанином, я це відчуваю. Чернівчанином можна стати, якщо зрозуміти це місто правильно», – сказав Володимир Килинич.
«Але також буває, що можна у цьому місті народитися, але так чернівчанином і не стати», – додала редакторка книги та модераторка презентації Інга Кейван.
«Зараз у Чернівцях нахабність і вседозволеність – всюди. Але Чернівці так влаштовані, що вони ці вади переминають», – відповів автор книги.
Видання вийшло у рамках міської програми підтримки книговидання імені бургомістра Антона Кохановського.
На презентації Володимир Килинич прочитав декілька уривків зі своєї книги. Пропонуємо ознайомитись і вам.
Наталія Фещук
Фото Євгенії Калюжки
Уривки із книги «Чернівці для своїх. Екскурсія у прозі».
