У Чернівцях набираюся сил. TAYANNA про сольний концерт, перший всеукраїнський тур та співпрацю з Аланом Бадоєвим

Чернівчанка TAYANNA у рамках Всеукраїнського туру «Леля» виступила у своєму рідному місті.

Після запального та яскравого концерту співачка знайшла сили й час поспілкуватися із нами.  (За декілька днів після розмови українська музична премія «Золота жар-птиця» оголосила імена переможців 2018 року TAYANNA стала співачкою року, а її  відео на пісню «Шкода» перемогло у номінації «Кліп року»).

TAYANNA  розповіла «Шпальті» про те, чи вільне її серце зараз, де брати натхнення та про мрію збирати на своїх виступах стадіони.

 

Як Ви відновлюєтеся після концерту? Як відпочиваєте?

Я мовчу. І лягаю спати.

Вибачте, не даю вам мовчати.

Та нічого. (Усміхається, ред.)

Чим Ви надихаєтеся, коли пишете пісні?

Натхнення приходить по-різному. Мене надихають люди, книжки, різні історії з мого життя. Загалом кожна моя пісня – це маленька частинка мого життя, те, що я пережила у певні моменти. Та майже в основі кожної є кохання. Я люблю гори, часто їжджу в Карпати, це сильне місце, там я можу побути сама. Але найкращим місцем для натхнення є сосновий ліс з гірською річкою, там легко, спокійно й добре дихати. Це місце, яке допомагає мені відпочити.

А Чернівці надихають вас?

Чернівці не можуть не надихати, це ж мій рідний край, де я народилася. Я приїжджаю сюди і за один день відновлюю сили, які втратила за три місяці.

Чи змінилася чернівецька публіка за останні роки?

Це мій перший сольний концерт у Чернівцях, тому наразі я не можу говорити про якісь зміни. Я знаю, що чернівецька публіка тепла, поважає і любить музику. Багато співаків із Буковини, а чернівчани завжди це цінували, тому мені здається, що тут усі люди є меломанами.

Ваш син звик до того, що частіше бачить Вас у кадрі, аніж вдома?

Син звик до того, що я в телевізорі, йому подобається, що мама співачка, артистка. Він ходить зі мною на усі мої концерти. Даніель дуже свідомий і дорослий, як на свій вік. Він розуміє, якщо мама буде щасливою, то йому буде добре і він теж буде щасливим, тому він спокійно до цього ставиться.

У своїх піснях Ви часто ділилися стражданнями, передавали свій біль. Коли ви його відпустили, до вас прийшло кохання?

Я абсолютно переосмислила поняття кохання. Любов – це таке безумовне почуття. Я перебуваю у цьому стані весь час. Якби всередині у мене не було таких емоцій та пристрасті до життя, то я не могла б творити, просто не було б до цього наснаги.

Я, напевно, тому й досі незаміжня, бо у всьому люблю свободу (сміється, – ред). Не можу довго комусь одному належати. Я навіть уявити не можу, аби жила 20 років з однією людиною, яка казала б мені, що робити, чи не погоджувалася із моєю думкою.

Чи змінює шоу-бізнес людей? Робить їх сильнішими, витривалішими, чи, можливо, жорстокішими?

Я не можу сказати, якими він робить людей. Тут напевно важливим є те, яким шоу-бізнес роблять люди. Яку вони інформацію туди несуть. Коли людина щира, відверта, справжня, то її нічого не здатне змінити. Якщо сцена є покликанням, у людини є стержень, то ніякий шоу-бізнес не може на неї вплинути,  хіба що навпаки, вона буде вносити свої корективи та робитиме його іншим, даруватиме людям щастя, добро, любов. Такі артисти залишаються на віки. Вони змінюють шоу-бізнес, а не шоу-бізнес їх. Взагалі людей не має щось змінювати у житті. Кожен має йти своїм шляхом і тільки набиратися досвіду, а не ставати іншим.

Чи є у Вас справжні друзі, і чи це люди із шоу-бізнесу?

Я настільки люблю самотність, таку добру самотність, що мені комфортно бути одній. Я гармонійно себе почуваю у цьому стані. Мені не потрібно весь час спілкуватися, говорити телефоном 24 години на добу, дзвонити подругам, чи кудись ходити. У мене є син, сім’я, і, звісно, є найближчі друзі, які знають все про моє життя. Я можу подзвонити до них, наприклад, о першій годині ночі, якщо щось трапиться, і вони приїдуть мене підтримати.

Так сталося, що я не люблю гучних вечірок. Я не люблю таким чином витрачати час, адже його можна провести по-іншому, присвятити  корисним речам, зайнятися саморозвитком, побути із сином, написати пісню, почитати книжку… Зрештою, я краще просто відпочину та посплю, наберуся сил перед виступом. Бо спілкування – це теж енергія, ти ділишся через слова нею (енергією) з іншими людьми і чим більше ти спілкуєшся, тим більше енергії ти віддаєш.Велика сцена, популярність, тур, це все, що зараз є у вас – це ваша мрія?

Є ж великі мрії, а є маленькі. Це поки що маленькі. Великі мрії ще попереду – мрію про світове турне, збирати величезні концерти на стадіонах…Хочу написати пісню, таку, як у Уітні Х’юстон: I Will Always Love You.  А ще я  хочу відзнятися у фільмі, напевно, у комедійному, бо з мене хороша комедійна акторка, або озвучити мультфільм, або зіграти головну роль у мюзиклі. Насправді у мене стільки мрій! Ми з подружками жартуємо щодо цього, кажемо, що Всесвіт у шоці. Я вірю у те, що усі свої мрії та плани треба прописувати на листку, тоді у них більше шансів ставати реальними.  Я так і роблю щороку, потім тільки викреслюю ті мрії, які збулись.

Алан Бадоєв. Він доповнює Вас, розуміє, надихає?

Він мене відкриває та надихає. Алан надзвичайно толерантна й чутлива людина, справжній психолог. Він дуже тонко відчуває, ніколи не тисне, не контролює.

Напевно, мені дуже пощастило, я хотіла цього, я мріяла про це. Я недаремно пройшла оті «сім кругів пекла», щоб дійти до такої людини, як він, щоб він мене продюсував. Алан дає мені свободу та дорогу до своєї мрії.

Ви у чудовій формі. Дотримуєтесь певного режиму, сидите на дієтах?

Щороку все важче й важче тримати себе у формі. Я не можу сидіти на дієтах довго. Це знову неволя, якісь рамки, а рамки – не для творчих людей, та й недобре себе обмежувати у чомусь. Коли мені хочеться їсти, я їм, але намагаюся контролювати себе: не об’їдатися і не їсти булки цілодобово, наприклад. Хоча я дозволяю собі усе –  хлібні вироби, солодощі.

Проте бувають періоди, коли розумію, що пора очищати організм, бо починається нежить. А причиною цього є велика кількість слизу в організмі, це такий собі сигнал. Тоді пора викидати цукор з раціону, солодощі, молочні вироби, мучне й сидіти на кашах, овочах і фруктах.  Але окрім цього, обов’язково щодня займатися спортом.

Ви любите медитувати та бігати, а яке ще у Вас хобі?

У мене дуже багато захоплень. Я люблю екстремальні види спорту, люблю стрибати з парашутом, дуже сильно люблю кататися на лижах. Щоранку бігаю і стрибаю на скакалці.  Але стабільного хобі у мене немає, люблю змінювати все у своєму житті. Наприклад, я можу місяць бігати, а потім місяць займатися плаванням, або можу сидіти і довго читати. Вважаю, що треба змінюватися, а не зациклюватися на чомусь одному. Бо тоді це захоплення може заволодіти людиною, і вона стає заручником свого хобі.

Чого, на Вашу думку, не вистачає Чернівцям?

Чернівці – перлина Буковини, тут багато туристів, варто лише зробити дороги і все.

Місто наше таке гарне! Австрійська архітектура несе у собі стільки історії, що тут можна ремонти фасадів не робити роками. Але дороги – це обличчя міста. Хочеться, аби туристи, приїхавши до Чернівців, згадували не лише ями та канави.

 

Іванна Аннин

Фото: Марія Ємельянова

 

Залишити відгук

Залишити відгук